Пон-Неф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пон-Неф і острів Сіте

Новий міст, також Пон-Неф (фр. Pont Neuf) — найстаріший зі збережених мостів Парижа через річку Сена. Зараз є одним із символів Парижа.

Короткий опис[ред.ред. код]

Довжина арочного мосту становить 280 м, ширина — 20 м. Новий міст з'єднує набережну Лувру (Quai du Louvre) в 1-му окрузі на правому березі з набережною Конті (Quai de Conti) і вулицею Ґран-Оґюстен (Quai des Grands Augustins) на лівому березі в VI-му окрузі. Приблизно посередині міст перетинає західний край острова Сіте.

Історія[ред.ред. код]

У середині XVI століття в Парижі було всього чотири мости: Малий міст, міст Нотр-Дам, міст Сен-Мішель та міст Міняйл. Оскільки в той час Париж уже був доволі великим містом з інтенсивним вуличним рухом, який завдав значної шкоди існуючим мостам, слід було терміново спорудити новий міст, який з'єднав би Лувр з ринком абатства Сен-Жермен-де-Пре.

Вже в 1556 року Король Генріх II розглядав план спорудження мосту, однак план був нереалізований, внаслідок опору паризьких торговців. Лише через 20 років ввечері 31 травня 1578 року король Генріх III поклав початок будівництву мосту. Особливістю Нового мосту стало те, що він не був забудований крамницями і будинками, як інші мости. Таким чином, проходячи мостом, можна було милуватися Сеною й околицями, однак торговці були незадоволені тим, скільки місця, з їхнього погляду, залишилося не використаним. Здача мосту сталася через 30 років вже за короля Генріха IV.

У 1985 році міст був «запакований» художником Хрісто Явашевим і його дружиною Жанною-Клод. Підготовчі роботи тривали близько 10 років, однак насамперед тому, що проект мав схвалити мер Жак Ширак.

У 1991 році Лео Каракс зняв тут фільм «Коханці з Нового мосту», проте більшість сцен були зняті на копії мосту, спорудженій на півдні Франції.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Félix et Louis Lazare, Dictionnaire historique des rues et monuments de Paris en 1855 avec les plans des 48 quartiers, Maisonneuve & Larose, 796 p. (ISBN 2-86877-184-X) ;
  • Victor R. Belot, Le Pont-Neuf:Histoire et petites histoires, Nouvelles Editions Latines, 1978

Посилання[ред.ред. код]