Попелюшка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Добра фея та Попеляшка. Ілюстрація Олівера Херфорда натхненного казкою Шарля Перро
Попелюшка приміряє туфельки. Німецька ілюстрація XIX століття
Пам'ятник Попелюшці в Брюсселі
Постановка «Попелюшки» (Донецьк)

Попелю́шка (фр. Cendrillon, нім. Aschenputtel, англ. Cinderella) — західноєвропейська казка, що дійшла до нас у редакціях Шарля Перро, братів Ґрімм та інших. Це один з найпопулярніших сюжетів, який має понад тисячу втілень у фольклорі різних народів світу.Попелюшка дуже красива казка,її знає кожний.[1]Попелюшка-казка нашого дитинства.

Сюжет в редакції Шарля Перро (1697)[ред.ред. код]

Багатий і знатний вдівець з дочкою від першого шлюбу, чарівною і доброю дівчиною, одружився на зарозумілій і злій дамі з двома дочками які у всьому схожі на матір. Батько у всьому слухається своєї нової дружини. Мачуха змушує пасербицю жити на горищі, спати на солом'яній підстилці і виконувати найважчу і брудну роботу. Після роботи дівчина зазвичай відпочиває, сидячи на ящику з золою біля каміна, тому сестри прозвали її Попелюшкою. Зведені сестри Попелюшки купаються в розкоші, а вона покірливо зносить їх глузування.

Принц Мірліфлор (фр. mirer — «прагнути», «домагатися» і fleur — «квітка» — звідси прізвисько елегантних молодих людей за часів Людовика XVI) влаштовує бал, на який запрошує всіх знатних людей королівства з дружинами і дочками. Мачуха і сестри Попелюшки теж запрошені на бал, але Попелюшку, в її брудному лахмітті ніхто до палацу не пустить. Після від'їзду мачухи та сестер Попелюшка гірко плаче. Її відвідує хрещена мати, яка є феєю. Добра фея перетворює диню, мишей, щура і ящірок відповідно в карету, коней, кучера і слуг, лахміття Попелюшки — в розкішну сукню, і дарує їй кришталеві черевички. Вона попереджає Попелюшку, що рівно опівночі карета перетвориться назад в диню, а плаття перетвориться у лахміття і чари зникнуть. Попелюшка їде на бал і там всі захоплені її красою, витонченістю і вбранням. Принц танцює з нею і пригощає її апельсинами. За чверть на дванадцяту Попелюшка прощається з усіма і швидко поспішає додому. Вдома вона одягає старий фартух і дерев'яні черевики і слухає захоплені розповіді сестер, які повернувшись з балу пізніше, розповідають про прекрасну незнайомку яка виблискувала своєю красою на балу.

Наступного вечора Попелюшка ще більш нарядна знову їде на бал. Принц не відходить від неї і нашіптує їй ввічливі люб'язності. Попелюшці дуже весело і вона схаменулася лише коли годинник почав бити північ. Попелюшка тікає додому, але по дорозі втрачає кришталеву туфельку. Принц оголосив по всьому королівству, що він одружується з дівчиною, якій підійде крихітна кришталева туфелька. На подив сестер, Попелюшка вільно надягає туфельку і відразу після примірки вона дістає з кишені другу таку ж туфельку, а фея перетворює її лахміття в розкішну сукню. Сестри падають на коліна просячи вибачення у Попелюшки і вона прощає сестер від щирого серця. Потім Попелюшка їде до палацу принца і через кілька днів відбувається весілля. Сестер вона бере до себе в палац і в той же день видає їх заміж за двох придворних вельмож.

Сюжет в редакції братів Грімм[ред.ред. код]

У багатого чоловіка помирає дружина. Перед смертю вона просить дочку бути скромною і доброю. Після смерті матері дочка щодня ходить до матері на могилу і виконує її прохання, вона скромна і добра. Настає зима, потім весна, і чоловік одружується на іншій жінці. У мачухи дві дочки — красиві, але злі. Вони відбирають від дочки багатія красиві сукні і виганяють її жити на кухню. Крім того, дівчина тепер з ранку до вечора виконує саму чорну і важку роботу, а спить в золі, тому її називають Попелюшкою. Зведені сестри знущаються над Попелюшкою, наприклад, висипають горох і сочевицю в золу. Батько їде на ярмарок і питає, що привезти дочці і пасербицям. Пасербиці просять дорогих суконь і дорогоцінного каміння, а Попелюшка — гілку, яка на зворотному шляху першим зачепить його за шапку. Привезену гілку ліщини Попелюшка садить на могилі матері і поливає сльозами. Виростає гарне дерево.

Король влаштовує триденний бенкет, на який скликає всіх найкрасивіших дівчат країни, щоб його син міг вибрати собі наречену. Зведені сестри йдуть на бенкет, а Попелюшці мачуха заявляє, що ненавмисно висипала в золу миску сочевиці і Попелюшка зможе піти на бал, тільки якщо вибере її за дві години. Попелюшка кличе: «Ви, голубки ручні, ви, горлиці, пташки піднебесні, скоріше до мене летіть, сочевицю вибрати допоможіть!». Вони справляються з завданням менше ніж за годину. Тоді мачуха «ненавмисно» висипає вже дві миски сочевиці і скорочує термін до години. Попелюшка знов кличе голубок і горлиць, і вони справляються з роботою за півгодини. Мачуха заявляє, що Попелюшці нічого надіти і танцювати вона не вміє, і їде з своїми дочками так і не взявши Попелюшку. Вона приходить до горіхового деревця і просить: «Ти хитнися, обтрусися, деревце, ти одягни мене в зололо-срібло». Дерево скидає розкішний одяг. Попелюшка приходить на бал і принц весь вечір танцює тільки з нею. Потім Попелюшка тікає від нього і підіймається на голубник. Принц розповідає про все королю. «Подумав старий: — А чи не Попелюшка це? — Велів принести сокиру і багор, щоб зруйнувати голубник, але в ньому нікого не було.»

На другий день Попелюшка знову просить у деревця одяг і повторюється все те ж, що і в перший день, тільки Попелюшка не тікає на голубник, а підіймається на грушу. На третій день Попелюшка знову просить у деревця одяг і танцює на балу з принцом, але коли тікає, то до вкритих смолою сходах (хитрість принца) прилипає її туфелька з чистого золота. Принц приходить до батька Попелюшки і говорить, що візьме в дружини тільки ту, на чию ногу підійде ця золота туфелька. Одна з сестер відрізує палець, щоб надіти туфельку. Принц забирає її з собою, але дві білих голубки на горіховому дереві співають, що її черевичок весь в крові. Принц повертає коня назад. Те ж повторюється з іншого сестрою, тільки вона відрізати не палець ноги, а п'яту. Тільки Попелюшці підходить черевичок. Принц впізнає дівчину і оголошує своєю нареченою. Коли принц з Попелюшкою проїжджають повз кладовища, голубки злітають з дерева і сідають на плечі Попелюшці — одна на ліве, інша на праве, і так і залишаються сидіти. «А коли прийшов час весілля справляти, з'явилися і віроломні сестри — хотіли до неї підлеститися і розділити з нею її щастя. І коли весільна хода вирушила до церкви, старша виявилася по праву руку від нареченої, а молодша по ліву; та виклювали голуби кожній з них по оку. А потім, коли поверталися назад з церкви, йшла старша по ліву руку, а молодша по праву; та виклювали голуби кожній з них ще по оку. Так були вони покарані за злобу свою і лукавство на все своє життя сліпотою.»

Адаптації та екранізації[ред.ред. код]

За мотивами казки були випущені численні ігрові і мультиплікаційні фільми, як прямі адаптації, так і повні переосмислення в яких використовуються окремі елементи сюжету. В 1817 році італійський композитор Джоаккіно Россіні написав однойменну п'єсу за французькою версією казки, а в 1899 відбулася прем'єра іншої версії опери французького композитора Жюля Массне. В 1945 році відбулася прем'єра балету Сергія Прокоф'єва на лібрето Миколи Волкова. За мотивами французької версії сюжету Євген Шварц в 1946 році написав п'єсу. Також був випущений однойменний комікс, в якому історія адаптована на сучасний мотив, в рамках серії переосмислених казок Grimm Fairy Tales.

Українські видання[ред.ред. код]

  • Перро, Шарль.   Попелюшка : Для дошк.та мол.шк.в. / Перро Шарль ; худож.Л.Гончарова. - К. : Преса України, 1998. - 16с.
  • Перро, Шарль.   Попелюшка : Казка:Пер.з фр. / Перро Шарль ; худож.І.Вишинський; переказ Р.Терещенка. - К. : Гроно, 1997. - 16с.
  • Перро, Шарль.   Попелюшка : Казка:Пер.з фр. / Перро,Шарль. - Х. : Ранок, 2004. - 10с.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Zipes, Jack (2001). The Great Fairy Tale Tradition: From Straparola asile to he Brothers Grmm. W. W. Norton & Co. p. 444. ISBN 978-0-393-97636-6.