Попова Надія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Надія Василівна Попова
Надія Попова.jpg
Прізвисько нім. Nachthexe (Нічна відьма)
Народився 27 грудня 1921(1921-12-27)
Донецьк
Помер 6 липня 2013(2013-07-06) (91 рік)
Москва
Країна СРСР СРСР
Приналежність Радянська армія Радянська армія
Вид ЗС ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Бомбардувальна авіація
Роки служби 19411952
Звання Майор авіації Майор авіації
Війни/битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 4858)
Орден Дружби
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня

Надія Василівна Попова (27 грудня 1921(19211227) — 6 липня 2013) —радянська льотчиця Герой Радянського Союзу (1945), в роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 46-го гвардійського жіночого полку нічних бомбардувальників (4-ї Повітряної армії 2-й Білоруський фронт). Почесна громадянка Донецька.

Біографія[ред.ред. код]

Надія Попова в 2012 році

Народилася в сім'ї робітника. У 1936, по завершенні навчання в середній школі міста Сталіно (нині Донецьк) вступила в аероклуб, який закінчила в 1937 році, де і залишилася для подальшого навчання на інструктора.

У 1939 році, приїхала до Москви, щоб стати військовим льотчиком, де познайомилася з легендарною льотчицею, Героєм Радянського Союзу Поліною Осипенко, яка посприяла тому, щоб Надію Попову направили в Херсонську авіаційну школу ОСОАВИАХИМа.

Закінчивши її, в 1940 продовжила навчання в Донецькому військовому авіаційному училищі та отримала диплом льотчика-штурмана. Проходячи службу в ролі інструктора аероклубу, підготувала 2 групи льотчиків — по 15 осіб.

З початком Німецько-радянської війни в 1941 інструктор первинного навчання військового авіаційного училища Надія Попова евакуювалася з навчальним закладом в Каттакурган Самаркандської області (Узбекистан), де готувала льотчиків-винищувачів для фронтової авіації і писала рапорти про відправку на фронт.

У травні 1942, по завершенні скороченої програми навчання, старшина Надія Попова у складі 588-го бомбардувального нічного жіночого авіаційного полку вилетіла на фронт. Командиром ланки водила ланку на нічні бомбометання. Часто вилітала на денну розвідку. Була збита, горіла.

У 19 років лейтенант Надія Попова була нагороджена першим орденом Червоного Прапора. За роки Другої Світової війни здійснила 852 бойових вильотів. На Рейхстазі у Берліні в 1945 році залишила свій автограф.

По закінченні війни вийшла заміж за Героя Радянського Союзу льотчика-винищувача С. Харламова. До 1952 проходила службу в Збройних Силах СРСР, звільнившись у запас у званні майора.

Надія Попова є почесним громадянином Донецька, заслуженим працівником культури РРФСР, була членом президії Ради із взаємодії з громадськими об'єднаннями ветеранів при президенті Росії.

Посилання[ред.ред. код]