Поповка (корабель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Броненосець типу «Поповка», в центрі — дві гармати
Красовський М. П. Прибуття Поповки «Новгород» в Севастополь. 1873
Novgorod (1873).jpg

Попо́вка — тип броненосців берегової оборони, круглий в плані, названий на честь ініціатора проекту.

Історія будівництва[ред.ред. код]

Дві Поповки «Новгород» і «Київ» (пізніше — «Віце-адмірал Попов»), були побудовані за ініціативою адмірала А. О. Попова в 18711875 роках як броненосці берегової оборони Чорноморського флоту.

Вперше питання про будівництво броньованих плавучих батарей для захисту входів в Азовське море та Дніпро-Бузький лиман було підняте в 1863 році. В цей час, після поразки в Кримській війні, розвиток Чорноморського флоту було обмежено умовами Паризького мирного договору, тому навіть проект малорухомих плавучих батарей був відхилений. В 1869 військове і морське відомства спільно вирішили будувати такі батареї, що перевершують калібром артилерії і товщиною броні будь-які іноземні броненосці, і при цьому мають осадку не більше 14 футів. Усім цим умовам задовольняла тільки пропозиція А. О. Попова про будівництво круглих в плані батарей, що дозволяло вмістити дві 11-дюймові гармати у 2700-тонний корабель довжиною (діаметром) менше 31 метра при осіданні 3,76 метри.

Сучасники прекрасно передбачали недоліки круглих кораблів, проте демонстрація з круглими шлюпками переконала чиновників не зволікати з будівництвом, яке почалася одночасно з виходом Росії з обмежень Паризького договору. Через слабку виробничу базу на Чорному морі споруда справжніх броненосців в той час була неможлива. Дві побудовані Поповки — «Новгород» та «Київ» (згодом «Віце-адмірал Попов») — стали першими панцерниками Чорноморського флоту. Розвиток технологій суднобудування, зміна зовнішньополітичних і внутрішньодержавних умов, відмова від первісної концепції застосування вузькоспеціалізованих кораблів — плавучих броненосних батарей берегової оборони, привели в подальшому до критики цих незвичайних кораблів.

«Новгород» був побудований в Санкт-Петербурзі, частинами перевезений сушею в Миколаїв і там зібраний. Спущений на воду 21 травня 1873. «Київ» був повністю побудований в Миколаєві, двома роками пізніше. Кораблі відрізнялися діаметром і калібром артилерії («Новгород» — 11-дюймові гармати, «Київ» — 12-дюймові).

Обидві Поповки взяли участь в Російсько-турецькій війні 1877–1878, зробивши демонстрацію на рейді Одеси без єдиного пострілу, та здійснивши вихід до гирла Дунаю для забезпечення переходу судів Дунайського загону в 1877 р., в 1892 були зараховані до складу броненосців берегової оборони і прослужили до 1903.

Конструкція[ред.ред. код]

Корпус Поповки в верхньому плані був круглий, гармати містились в центрі на поворотній платформі. Корабель був оснащений 6 гребними гвинтами.

Через свою круглу форму погано слухався стерна, тому маневри забезпечувались перерозподілом потужності на гвинтах. Поповки погано трималися на курсі, страждали від захльостування хвилями, але помірне хвилювання переносили задовільно[1].

Технічні параметри:

  • Водотоннажність: 2 700 т.
  • Діаметр: 31 м.
  • Осадка: 3,76 м.
  • Озброєння: 2 гармати 11 (12) дюймів.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Журнал «Популярная механика», № 3 за 2013 год