Попов Олександр Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Попов

Олекса́ндр Степа́нович Попо́в (рос. Александр Степанович Попов; 16 березня 1859 — †13 січня 1906) — російський фізик та електротехнік, один з винахідників радіо.

Біографія[ред.ред. код]

будинок-музей О. С. Попова на його батьківщині в місті Краснотур'їнську (колишні Тур'їнські копальні), що стоїть на вулиці, названій на честь винахідника радіо.

Олександр Степанович Попов народився в 1859 р. на Уралі в селищі Краснотурінськ Турінські Копальні . У сім'ї його батька, місцевого священика, окрім Олександра було ще шестеро дітей. Жили більш ніж скромно. Тому Сашу віддали вчитися спочатку в початкове духовне училище, а потім в духовну семінарію, де дітей духівництва навчали безкоштовно.

Після закінчення загальноосвітніх класів пермської духовної семінарії Олександр успішно склав вступні іспити на фізико-математичний факультет Петербурзький університет. Роки навчання в університеті не були для Попова легкими. Коштів не вистачало, і він вимушений був підробляти електромонтером в конторі «Електротехнік». У ці роки остаточно сформувалися наукові погляди Попова: його особливо привертали проблеми новітньої фізики і електротехніки.

Успішно закінчивши університет в 1882 р., Попов отримав запрошення залишитися там для підготовки до професорської діяльності по кафедрі фізики. Але молодого ученого більше привертали експериментальні дослідження в області електрики, і він поступив викладачем фізики і електротехніки в Мінний офіцерський клас в Кронштадті, де був добре обладнаний фізичний кабінет. У 1890 р. отримав запрошення на посаду викладача фізики в Технічне училище Морського відомства в Кронштадті. У цей період весь свій вільний час Попов присвячує фізичним дослідженням, і головним чином вивченню електромагнітних коливань. У 1901 р. Попова призначили професором Петербурзького електротехнічного інституту, а 1905 р. його вибрали ректором цього інституту. Попов був Почесним інженером-електриком 1900 і почесним членом Російського технічного товариства (1901).

Будинок у м. Херсоні, в якому була обладнана перша в Україні цивільна радіостанція та встановлено бездротовий зв'язок між Херсоном та Голою Пристанню 9 квітня 1902 року в Херсоні з ініціативи Олександра Попова було збудовано першу в Україні радіостанція радіостанцію громадського користування. Перший бездротовий зв'язок в Україні відбувся між Херсоном і Голою Пристанню. Першими переданими в ефір словами були "Херсон, це Гола Пристань, ви чуєте мене?

Наукові дослідження Попова[ред.ред. код]

Грозовідмітник Попова

7 травня (25 квітня за старим стилем) 1895 р. Попов зробив доповідь на зібранні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі та продемонстрував дію своїх приладів зв'язку. Це був один з перших дослідів що продемонстрували радіозв'язок.

Багато сил та часу Попов присвятив вдосконаленню свого радіоприймача. Спочатку передача велась всього на кілька десятків метрів, потім— на кілька кілометрів, а потім на десятки кілометрів. Експериментуючи з приладами зв'язку, Попов виявив, що на їхню роботу впливають грозові розряди. Щоб дослідити це явище, Попов побудував та випробував спеціальний прилад для запису на паперову стрічку атмосферних та електричних розрядів. Цей прилад, названий пізніше грозовідмітником, знайшов у ті роки застосування у метеорології.

Взимку 1899—1900 рр. прилади радіозв'язку Попова витримали серйозний іспит, вони були успішно застосовані при рятуванні панцерника «Генерал-адмірал Апраксін», що потерпів аварію біля острова Гогланд. Незадовго до цього Попов створив приймач нового типу, котрий приймав телеграфні сигнали на навушник на відстані 45 км.

Винахід радіо[ред.ред. код]

Попов не узяв патенту, але за російським законодавством може вважатися за винахідника, оскільки розкрив суть свого пристрою для широкого кола осіб з достатніми для відтворення подробицями.

Пам'ять ученого[ред.ред. код]

Знак 100 років радіо в Севастополі.JPG

Ім'я Попова носять:


Посилання[ред.ред. код]

1.   Бронштейн М. П. Солнечное вещество ; Лучи икс ; Изобретатели радиотелеграфа / М. П. Бронштейн. – М. : Наука, 1990. – 173 с. – (Библиотека «Квант» : вып.  80).

2.     Великий новатор :до 155-річчя від дня народж. О. С. Попова  (1859–1906) // Календар знамен. і пам’ят дат. – 2014. – № 1. – С. 108–117.

3.     Дягилев Ф.М.   Из истории физики и жизни её творцов : кн. для учащихся / Ф. М. Дягилев. – М. : Просвещение, 1986. – 255 с. : ил.

4.     Кордун Г. Г.  Історія фізики : навч. посіб. / Г. Г. Кордун. – Вид. 3-є переробл. і допов. – К. : Вища шк., 1993. – 280 с.

5.     Люди русской науки : очерки о выдающихся деятелях естествознания и техники. Т. 1 / сост. и ред. И. В. Кузнецов. – М. : ОГИЗ, 1948. – 642 с. : ил.

6.     Мащенко І. Століття радіопротистояння / І. Мащенко // Дзеркало тижня. – 2001. –  15 груд. 

7.     Репин Л. Б.   Открыватели: Отечества Российского сыны / Л. Б. Репин. – М. : Мол. гвардия, 1989. – 239 с. : ил. 

8.     Романов А. Бессмертное изобретение / А. Романов // Лит. Россия. – 1995. – 28 апр.

9.     Проскура О. Від іскри до радіо / О. Проскура // Фізика та астрономія в шк. – 2004. – № 4. – С. 37–40.

10. Сапожников Л. Силуети винахідників : наук.-худож. кн. / Л. Сапожников ; худож. оформл. О. Чебуніна. – Вид. 2-е доп. – К. : Веселка, 1987. – 140 с. : іл.

11. Сергезиева Р. Радио миру подарила Россия / Р. Сергезиева // Сквозь призму времени. – М., 1987. – С. 92–94.

12. Щёголев Е. Я. Олександр Степанович Попов / Е. Я. Щёголев // Люди русской науки. – М., Л., 1948. – Т. 1. – С. 193–202.