Поп-арт
Поп-а́рт (англ. pop-art, скорочення від англ. popular art, етимологію також пов'язують із англ. рор — уривчастий удар, плескіт) — напрям в образотворчому мистецтві 1950—1960-х років, що виник як реакція на абстрактний експресіонізм та використовує образи продуктів вжитку.
Образ, запозичений у масовій культурі, переміщується в інший контекст:
- змінюються масштаб та матеріал;
- оголюється прийом або технічний метод;
- виявляються інформаційні перешкоди та ін.
Зміст |
Історія [ред.]
Термін «поп-арт» вперше з'явився у пресі в статті англійського критика Лоуренса Еллоуея (1926—1990). У 1966 році Еллоуей відкрито зізнавався: «Тоді я не вкладав у це поняття той зміст, яким воно володіє сьогодні. Я використовував це слово нарівні з терміном «поп-культура», щоб охарактеризувати продукти засобів масової інформації, а не витвори мистецтва, для яких були використані елементи цієї «народної культури». У будь-якому разі, поняття увійшло до вжитку десь між зимою 1954/55 років та 1957 роком»[1].
Перші роботи у стилі поп-арт виконали три художники, які вчилися у лондонському Королівському художньому коледжі — Пітер Блек, Джо Тілсон та Річард Сміт. Але першою роботою, що отримала статус ікони поп-арту, був колаж Річарда Хамілтона «Що робить наші сьогоднішні помешкання такими різними, такими привабливими?» (1956)
Поп-арт приходить на зміну абстрактному експресіонізму, орієнтуючись на нову образність, що створюеться засобами масової інформації та рекламою.
Поп-арт породив наступні напрями у мистецтві: оп-арт, кінетичне мистецтво, ситуативне мистецтво (англ. situation art).
Поп-арт у США [ред.]
Міжнародну славу американському поп-арту принесли такі художники як Роберт Раушенберг, Рой Ліхтенштейн, Джаспер Джонс, Джеймс Розенквіст, Том Вессельман, Клас Олденбург, Енді Воргол.
Представники поп-арту [ред.]
- Том Вессельман
- Річард Гамільтон
- Ред Грумз
- Аллан Д’Арканджело
- Джим Дайн
- Джаспер Джонс
- Ален Джоунс
- Роберт Індіана
- Алекс Кац
- Рой Ліхтенштейн
- Клас Олденбург
- Пітер Блейк
- Мел Рамос
- Роберт Раушенберг
- Джеймс Розенквіст
- Ед Руша
- Джордж Сегал
- Уейн Тібо
- Енді Воргол
- Пітер Філіпс
- Кейт Харінг
- Девід Хокні
- Марісоль Ескобар
Цитати [ред.]
Поп-арт — популярний, скороминущий, дотепний, швидкий до забуття, сексуальний, молодий.
Поп — це кохання, так як поп визнає усе... Поп є подібним до розриву вибухівки. Це американька мрія, оптимічтична, щедра, наївна.
Примітки [ред.]
- ↑ Lawrence Alloway: Die Entdeckung von Pop in England, in: Lucy R. Lippard. Pop Art. München, 1968. S. 27
Посилання [ред.]
Література [ред.]
- Жан Бодрийяр. Поп-арт: искусство общества потребления? // Бодрийяр Жан. Общество потребления. Его мифы и структуры. — М.: Культурная революция; Республика, 2006. — С. 150—158.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Поп-арт |
