Порта Піа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Порта Піа

Порта Піа (італ. Porta Pia) — ворота у північно-східній частині Авреліанової стіни у Римі, на Номентанській дорозі, побудовані папою Пієм IV неподалік від знесених Номентанських воріт. Це останній архітектурний проект Мікеланджело, представлений ним за повідомленням Вазарі в трьох варіантах, з яких понтифік вибрав найдешевший.
Фасад з безліччю нетипових навіть для маньєризму деталей, більше нагадує театральну завісу над в'їздом в «вічне місто»[1]. Фасад було зведено у 1561-65 рр. під наглядом архітектора Джакомо дель Дука. Завершення робіт Мікеланджело вже не побачив. У 1851 р. у ворота потрапила блискавка, після чого тезка будівельника, папа Пій IX, вирішив привести ворота в порядок, добудувавши з боку міста пишний фронтон у стилі класицизму (арх. Вірджинія Веспіньяні, 1869). У нішах встановили статуї, а над аркою зробили хвалебний напис з приводу «дивовижного порятунку» папи від падіння стіни в сусідній церкві Сант Ан'єзе фуорі ле Мура.
У квітні 1855 Порта Піа були золотими літерами вписані в історію Італії з датою «20 вересня 1870», коли через пролом у стіні поряд з ними в Рим увійшли передові загони берсальєрів. Ця подія ознаменувала собою завершення Рисорджименто. У 1932 р. Муссоліні наказав відзначити цю подію зведенням на площі перед воротами пам'ятника берсальєрів; в сусідньому будинку помістився присвячений їм музей з гробницею національного героя Енріко Тоті. 11 вересня 1926 Джино Лучетті скоїв поблизу Піевих воріт невдалий замах на Муссоліні.

Примітки[ред.ред. код]

Координати: 41°54′33″ пн. ш. 12°30′04″ сх. д. / 41.90917° пн. ш. 12.50111° сх. д. / 41.90917; 12.50111