Портупея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шабля з портупеєю Федіра Мстиславського, перша половина XVI століття, Каїр.

Портупе́я (фр. porte-épée; дослівно: porter — «носити» і épée — «меч») — частина військового спорядження, ремінна або галунна перев'язь у вигляді ременів (галуна) різної довжини і ширини, перекинута військовослужбовцем через плече (плечі) для носіння холодної зброї, ташки, а пізніше і вогнепальної зброї.

Портупея для носіння меча у латинян — балтеус (balteus).

Портупея призначена для носіння підвішеної до неї холодної (наприклад шашка, шабля), пізніше вогнепальної зброї (пістолет, револьвер). Російські гусари носили на портупеях так само ташки. У ЗС Росії виготовлялася з шкіри коричневого або чорного кольору. Багато хто помилково називає ремені спорядження — портупеєю.

Історія[ред.ред. код]

В Бориса Куракіна, ремені, на яких висить шабля, меч, з'являється в Росії уже в 1705 році, народне — протупе́я.

В Російської армії солдати і унтер-офіцери носили портупею через праве плече для кріплення тесака, надягала в першу чергу. Підтримувалася на плечі погоном, який застібався поверх ременя. Для виготовлення портупеї використовувалася білена лосина шкіра шириною близько 9,35 см. Портупея мала лопать для тесачних піхов, які утримувалися гачком, протягнутим у отвір лопаті. Штикові піхви чіплялися гачком за край портупеї позаду лопаті. Поруч з лопаттю пришивалась латунна пряжка зі шпеньком для підгонки портупеї до зросту власника. Однак багато портупей не мали пряжок. По краях портупея прострочувалася, або на ній видушувалася канавка, щоб портупея не розтягувалася під час використання.

Обер-офіцери і штаб-офіцери, носили портупею для кріплення шпаги через праве плече, виготовлену із галунної перев'язі.

Світлини[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]