Поршневий палець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конструкція шарнірного з'єднання поршня з шатуном з використанням поршневого пальця плаваючого типу з фіксацією пружними кільцями
Поршень з вирізом, у якому видно поршневий палець

Поршневи́й па́лець (англ. gudgeon pin (UK) або англ. wrist pin (US)) — деталь типу «палець» кривошипно-шатунного механізму поршневих двигунів або насосів, що забезпечує шарнірне з'єднання шатуна з поршнем.

Умови роботи[ред.ред. код]

Діаметр поршневого пальця суттєво впливає на розміри бобишок, а відповідно і на масу поршня в цілому. Тому конструктори стараються встановлювати мінімальні розміри, виходячи з припустимих навантажень та овалізації пальця. Навантаження на поршневий палець носить перемінний характер, близький до ударного. Все це призводить до того, що поршневі пальці, зазвичай, працюють в умовах великих механічних напружень, а їх руйнування носить втомний характер.

Конструктивні виконання[ред.ред. код]

На автомобільних двигунах переважно застосовуються пальці плаваючого типу, які фіксуються у поршні лише в осьовому напрямку; у меншій мірі поширені пальці із фіксацією на шатуні. Перевагами пальців плаваючого типу є рівномірне зношування їх по довжині і периметру, зменшення абсолютного значення зносу та зручність монтажу. Фіксація здійснюється пружними кільцями або за допомогою заглушок із м'якого матеріалу.

Конструкція пальців із закріпленням на шатуні, не зважаючи на нерівномірний знос, дозволяє скоротити опорну довжину у поршневій головці шатуна та зменшити вільний проліт пальця, що зменшує напруження при згині; зменшити питоме навантаження на бобики шляхом збільшення їх довжини і тим самим підвищити надійність роботи.

Поршневі пальці зазвичай виготовляють пустотілими (трубчастими) і різними формами поверхонь отвору: від циліндричної форми до внутрішніх конічних поверхонь з вершинами конусів з обох кінців, спрямованими до середини, що забезпечує кращу рівноміцність конструкції.

Матеріали для виготовлення[ред.ред. код]

Для забезпечення міцності і зносостійкості у важких умовах їх роботи, поршневі пальці виготовляються переважно з легованих, цементованих або азотованих сталей із застосуванням термічного оброблення при нагріванні струмами високої частоти.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Абрамчук Ф. І., Гутаревич Ю. Ф., Долганов К. Є., Тимченко І. І. Автомобільні двигуни: Підручник. — К.: Арістей, 2006. — 476 с. — ISBN 966-8458-36-5
  • Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. — К.: Либідь, 2006. — 400 с. — ISBN 966-06-0416-5.
  • Сирота В. І. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник для вузів. К.: Арістей, 2005. — 280 с. — ISBN 966-8458-45-1
  • Френкель М. И. Поршневые компрессоры. — М.-Л.: Машгиз, 1960.