Посвідка на постійне проживання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

По́свідка на пості́йне прожива́ння (ППП) (англ. residence permit) — документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в країні. В Україні іноземні громадяни можуть отримати посвідку на постійне проживання на підставі Дозволу на імміграцію. Дозвіл на імміграцію — рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, які надають право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію. Дозвіл на імміграцію надається для певних категорій іммігрантів згідно з законами України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»[1] та «Про імміграцію»[2] у межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень від 26 грудня 2002 р. № 1983[3], або поза квотою імміграції.

ППП, як правило, є документом, що дає право на вільний виїзд з країни та в'їзд до неї протягом усього терміну дії дозволу на постійне проживання. В той же час, в деяких країнах наявність ППП не звільняє від необхідності отримання особами, що постійно проживають на їх території, в'їздних та виїзних віз.

В законодавстві деяких країн (наприклад, Швейцарія, Австрія, Іспанія, Італія, Мальта, Естонія та інші) є положення, що дозволяють заможнім іноземцям отримати ППП без права на роботу. В перелічених країнах іноземці можуть отримати інший тип ППП — з правом на рОботу.

Можливість переходу з Посвідки на тимчасове проживання на ППП (або статус постійного резидента) виникає зазвичай через 5 років для більшості країн ЄС. Тим не менше, в таких країнах як Бельгія, Угорщина, т.і. такий перехід можливий через три роки легального проживання в країні. В Швейцарії у більшості випадків перехід на статус постійного жителя (Permit C) можливий після 10 років перебування у статусі тимчасового жителя (Permit B).

Отримання Посвідки на Постійне Проживання в Україні[ред.ред. код]

Посвідка на постійне проживання оформляється Державною міграційною службою[4] на підставі Дозволу на імміграцію в порядку, встановленому МВС.[5] та прибуття на постійне місце проживання до України. У Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»[6] зазначено, що іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін (для в'їзду в Україну оформляється довгострокова віза).

Як отримати послугу

1.Зібрати необхідні документи; 2.Звернутись до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання; 3.Подати заяву разом з паспортом та необхідними документами; 4Отримати посвідку у підрозділі ДМС України за місцем проживання;

Вартість послуги та пільги

Послуга — 52,49 грн.

Держмито — 85 грн.

Від сплати державного мита звільняються:

громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди I та II груп;

Подача заяви здійснюється особисто

Необхідні документи

1.Заява 2.Паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3.Переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому порядку; 4.Копія рішення про надання дозволу на імміграцію; 5.Квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 6.Квитанцію про сплату послуги; 7.Чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5Х4,5 сантиметра (на матовому папері); 8.Копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі наявності);

Термін розгляду заяви — Протягом семи днів

Див. також[ред.ред. код]

Зовн. посилання[ред.ред. код]