Послання до Филимона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Послання до Филимона — лист Апостола Павла до заможного християнина Филимона з міста Колосси, книга Нового Заповіту.

Історія написання[ред.ред. код]

Послання до Филимона написане під час перебування під першим арештом апостола Павла у Римі у 62 −65 роках. Там апостол знайомиться із рабом християнина Филимона — Онисимом, що щось украв і втік від свого пана. Апостол привітав Онисима як брата та охристив. Павло пише лист до Филимона і відправляє його з Онисимом назад до Колоссів. Завдяки тому листові Филимон не тільки простив все Онисимові, але й звільнив від рабства. Повернувшись у Рим, Онисим став єпископом у Верії і помер як мученик, як і сам Филимон, його дружина Апфія і Аристарх.

Послання до Филимона — найкоротше із послань апостола Павла і нараховує всього 25 віршів та всього одну главу.

Лист згадується Отцям Церкви — Тертуліаном та Орігеном та іншими стародавніми письменниками.

Павло викладає у цьому листі євангельські засади свободи, рівності і братерства. Правда він мусив їх висловлювати дуже тактично через тогочасний устрій, за якого рабство було зрозумілим само собою.

Зміст листа, та його розділи[ред.ред. код]

Брати і сестри[ред.ред. код]

Християнство із своїми засадами лише повільно спромоглося проламати старий суспільний лад і показати світові, що у Христі «немає ні невільника, ні вільного, а всі одно у Христі» (Гал. 3:28). У своїй 2 енцикліці SPE SALVI facti sumus[1] (укр. У сподіванні врятовані), папа Бенедикт XVI опирається на Послання до Филимона (Филим. 1:10-16): Люди, що у своєму цивільному статусі є пани і раби, проте будучи членами Церкви стають братами і сестрами.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • Р. Шнакенбург. Етичне послання Нового Завіту. Київ, Дух і Літера, 2005, −340 с, ISBN 966-378-003-7