Постолівка (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Постолівка
Церква Іоанна Хрестителя
Церква Іоанна Хрестителя
Церква Іоанна Хрестителя
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Гусятинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060130110090207
Облікова картка Постолівка 
Основні дані
Засноване 1574
Населення 1 363
Територія 3.577 км²
Густота населення 381.05 осіб/км²
Поштовий індекс 48236
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°12′14″ пн. ш. 26°05′59″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 26.09972° сх. д. / 49.20389; 26.09972Координати: 49°12′14″ пн. ш. 26°05′59″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 26.09972° сх. д. / 49.20389; 26.09972
Водойми Гнила
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Хоростків
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 48236, с. Постолівка
Сільський голова Шмолалюк Ярослав ЗіновійовичШаблон:UKR-obl-rada-te
Карта
Постолівка. Карта розташування: Україна
Постолівка
Постолівка
Постолівка. Карта розташування: Тернопільська область
Постолівка
Постолівка
Мапа
Мапа

CMNS: Постолівка у Вікісховищі

Постолі́вка — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. До 2020 адміністративний центр Постолівської сільської ради. До Постолівки приєднано село Раків Кут в 1954 р.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[1]

Населення — 1341 особа (2007).

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Черниця.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, підкарпатської культури шнур. кераміки, західноподіл. групи скіфського часу і давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1546. В люстраційних записах 1564 р. вказано, що в селі Постолівці (Pvstolvka) руський воєвода збудував двір (dworzecz) на острові, який омивають води ставка на ріці Срібна Липа, для заховування худоби; там же є сіножать і фільварок[2] (Т.1, с. 105).

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Під час німецько-радянської війни через Постолівку, у липні місяці 1943 року проходило партизанське з'єднання Сидора Ковпака.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква Різдва Іоана Хрестителя (1844, мурована), костьол (1904 р., мур.), капличка (1992).

Споруджено меморіальний комплекс полеглим у 2-й світовій війні (1995), насипано символічну могилу УСС (1991).

Каплиця святих апостолів Петра і Павла[ред. | ред. код]

У 1890 році за кошти Михайла Семенського збудовано неоготичну римсько-католицьку каплицю.

У 1923 році святиню відновили, ймовірно, яку пошкодили під час Першої світової війни.

Нині — у стані руїни.[3]

Руїни костелу Св.Петра і Павла та їх фігури на фасаді

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Постолівці народилися:

  • Євген Барвінський- український історик, архівіст, бібліограф ,
  • громадський діяч Т. Кісь.
  • лікар УГА Євген Гайдукевич, помер на Різдво 1920 у Жмеринці від тифу.
  • Євген Побігущий-Рен (1901—1995), український військовик, полковник УНА, виховник Пласту і СУМ, член УВО і ОУН.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
  2. Жерела до історії України-Руси. Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської - Михайло Грушевський - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
  3. Постолівка. Колишня каплиця свв. Апп. Петра і Павла [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Костели і каплиці України.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]