Потапенко Ігнатій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Потапенко Ігнатій Миколайович
Народився 12 (30) грудня 1856(1856-12-30)
Федорівка, Херсонщина
Помер 17 травня 1929(1929-05-17) (72 роки)
Ленінград
Поховання Літераторські мостки
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність письменник, драматург, журналіст
Alma mater Одеська духовна семінарія, ОНУ ім. І. І. Мечникова, Санкт-Петербурзький Імператорський університет і Санкт-Петербурзька консерваторія (1881)
Мова творів російська
Діти Q107421796?
Сайт: az.lib.ru/p/potapenko_i_n/

CMNS: Потапенко Ігнатій Миколайович у Вікісховищі

Ігна́тій Микола́йович Пота́пенко (*12 (30) грудня 1856(18561230), Херсонщина — †17 травня 1929, Ленінград) — російський письменник та драматург українського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у грудні 1856 року в селі Федорівка на Херсонщині в родині священика. Навчався в Херсонському духовному училищі, потім — в Одеській семінарії. Згодом вступив до Новоросійського університету, переїхав до Петербурга, де вчився у консерваторії по класу співу й скрипки.

Із часом повернув до Одеси, де співпрацював у місцевих газетах.

Після переїзду в 1893 році з Одеси до Москви починається зближення з Чеховим. Потапенко був у зеніті слави, його називали кумиром 90-х років. 1891 року був відзначений за прозу найвищою тогочасною літературною премією в Росії — Пушкінською.

У другій половині 90-х років І. Потапенко виступав у «Новом времени» (під псевдонімом «Фінгал») із публіцистичними та літературно-критичними статтями, у тому числі про творчість Антона Чехова, Івана Буніна.

У 1891—1899 рр. в Санкт-Петербурзі вийшло 12-томне видання творів письменника під назвою «Повести и рассказы».

Найцікавішими у його творчому спадку залишилися невеличкі твори, в яких втілена гострота спостережень, фотографічне зображення дійсності.

Став прототипом Тригоріна в п'єсі Чехова «Чайка».

Помер 17 травня 1929 року в Ленінграді.

Переклади українською[ред. | ред. код]

Твори Потапенка у 1890-1900-х роках перекладалися українською мовою (зокрема Михайлом Коцюбинським) та друкувалися у Львові.

Література[ред. | ред. код]

  • История русского романа: в 2 т. Т. 2. — М.- Л. : Наука, 1964. — 644 с. Потапенко І. М., с. 180, 291, 347.
  • Потапенко Игнатий Николаевич // Краткая литературная знциклопедия: в 8 т. Т. 5. — М.. 1968. — Стб. 911.
  • Історія української літературної критики: дожовтневий період /М. Д. Бернштейн. Н. Л. Калениченко. П. П. Федченко та ін. — К.: Наук. думка. 1988. — 456 с.
  • Голобородько О. К. Кумир дев'яностих років. Херсонська обласна газета «Наддніпрянська правда», 15 грудня 1989 року.
  • Потапенко Ігнатій Миколайович // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 1996 рік: бібліогр. покажч. — Херсон, 1996. — С. 40-41.
  • Голобородько, Я. Ю. Письменники і Херсон / Ярослав Голобородько. — Херсон: Персей. 2003.- С. 34.
  • Голобородько О. К. Наш земляк — прототип Тригоріна. Сайт «Херсонці», 26 вересня 2012 року.
  • Голобородько О. К. Живильні промені. Краєзнавчі розвідки, портрети сучасників. — Херсон: ПАТ «ХМД», 2014. — 134 с.

Посилання[ред. | ред. код]