Поташенкове
| село Поташенкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Роздільнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140130450053115 |
| Облікова картка | Поташенкове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1824 (200 років) |
| Перша згадка | 1824[2] |
| Населення | ▼66 (01.01.2015)[1] |
| Площа | 0,676[3] км² |
| Густота населення | 130,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67438 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°52′18″ пн. ш. 30°19′51″ сх. д. / 46.87167° пн. ш. 30.33083° сх. д.Координати: 46°52′18″ пн. ш. 30°19′51″ сх. д. / 46.87167° пн. ш. 30.33083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
29 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
| Карта | |
  Поташенкове | |
 Поташенкове | |
| Мапа | |
| |
Поташе́нкове (у минулому — хутори: Петашенків; Лозоватка; Албанка, (Шелемберга)[4], Албанівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 66 осіб. Наледжить до Єреміївського старостинського округу.
Історія[ред. | ред. код]
В 1859 році на власницькому хуторі Поташенків 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка, відстань 52 версти) Одеського повіту Херсонської губернії, було 3 двори, у яких мешкало 7 чоловіків і 7 жінок, на хуторі Албанівка (Шолембергів) мешкало 41 чоловіків і 40 жінок, було 12 дворів, на хуторі Лозоватка 31 чоловік, 30 жінок, 5 дворів[5].
У 1887 році на хуторі Петашенків Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 40 чоловіків і 40 жінок, на хуторі Албанка мешкало 30 чоловіків і 25 жінок[6].
У 1896 році на хуторі Албанка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 125 осіб (72 чол., 53 жін.), 13 дворів[7].
В 1916 році у присілку Поташенкове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 198 осіб (79 чоловіків і 119 жінок), було 33 двори[8].
На початку 1924 року Поташенкове було центром Поташенківської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії. Населення сільради налічувало 1560 осіб[9].
Станом на 1 вересня 1946 року село було у складі Новосілківської сільської ради[10].
У першій половині 1960-х років до складу Поташенкового увійшло колишнє село Білоусівка, яке було засноване 1824 року.
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Єреміївської сільради.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 104 особи, з яких 45 чоловіків та 59 жінок.[11]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 77 осіб.[12] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[13]
2010 — 85;
2011 — 85[14];
2015 — 66.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Єреміївської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2021. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Лист 30-8 c привязкой, Тигина (Бендеры). Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 126.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8-9.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 381.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 344.(рос.)
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва "Пролетарій", 1925. — С. 51.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали як рідну мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Єреміївської сільської ради Роздільнянського району. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2021.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||||||||