Потенціальна енергія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Потенціальна енергія (рос. потенциальная энергия; англ. potential energy; нім. potentielle Energie f) — це робота по переміщенню частинки із точки для якої визначається потенціальна енергія у якусь задану точку, потенціальна енергія якої приймається за нуль. Потенціальна енергія визначається лише для поля консервативних сил.

Потенціальна енергія здебільшого позначається літерами $U$ або $V$ .

[ред.] Властивості

Сила, яка діє на частку в полі потенціальної енергії $U(\vec{r})$ , визначається, як

$\vec{F} = - \nabla U$

Повна енергія частки є сумою потенціальної та кінетичної енергій.

Фізичні сили, для яких можна впровадити потенціальну енергію називаються потенціальними силами.

Значення потенціальної енегрії загалом визначене з точністю до певної сталої, водночас різниця значень потенціальної енергії частинки в різних положеннях - однозначна величина. Тому здебільшого рівень потенціальної енергії в якійсь певній точці чи при якомусь певному положенні вибирається за нульовий, а для інших точок чи положень системи потенціальна енергія відраховується від цього рівня. Наприклад, у випадку взаємодії двох часток можна вибрати за нульовий рівень потенціальну енегрію в тому випадку, коли частки рознесені на нескінченно далеку віддаль і не взаємодіють між собою. При такому виборі рівня відліку потенціальна енергія часток, які притягаються, від'ємна, а потенціальна енергія часток, що відштовхуються, додатня.