Потові залози
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Потові́ за́лози (лат. glandulae sudoriferae) — прості, звичайно нерозгалужені трубчасті залози шкіри більшості ссавців (крім китоподібних, кротів, лінивцевих, деяких ластоногих і сиреноподібних), у т.ч. людини; утворюють і виділяють піт.
Зміст |
[ред.] Будова потових залоз
Кожна потова залоза складається з секреторного відділу — звитого клубочка, розміщеного на межі сітчастого шару шкіри й підшкірної клітковини), у якому власне утворюється піт, та вивідної протоки, яка відкривається на поверхню шкіри або у волосяну сумку (мішечок).
Піт піднімається вивідною протокою на поверхню шкіри та виходить назовні через маленький отвір — потову пору.
[ред.] Потові залози на тілі людини
Шар шкіри, у якому розташовані потові залози, перешкоджає не тільки втраті води з поверхні шкіри, а й проникненню води через шкіру всередину організму.
Кількість і величина потових залоз у різних ділянках шкіри неоднакові.
Особливо багато потових залоз міститься у пахвинних западинах, на статевих органах (секрет, що виділяється цими потовими залозами, містить багато білкових речовин, які зумовлюють специфічний запах поту), на долонях, підошвах тощо.
[ред.] Функції потових залоз
Потові залози відіграють важливу роль у водно-сольовому обміні (зокрема, також і виведенні з організму продуктів обміну речовин) й терморегуляції організмів (зокрема, під час потовиділення організм втрачає теплову енергію, що природно призводить до зниження температури тіла).
[ред.] Дивись також
[ред.] Джерело
- Українська радянська енциклопедія, Том 9., К., 1983, стор. 38
