Поторові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поторові
Aepyprymnus rufescens
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Metatheria)
Ряд: Кускусоподібні (Diprotodontia)
Підряд: Кенгуровиді (Macropodiformes)
Надродина: Кенгуруваті (Macropodoidea)
Родина: Пото́рові (Potoroidae)
(Gray, 1821)
Роди
 Aepyprymnus
 Bettongia
 †Borungaboodie
 †Bulungamaya
 †Caloprymnus
 †Gumardee
 †Milliyowi
 †Palaeopotorous
 Potorous
 †Purtia
 †Wabularoo
 †Wakiewakie
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Potoroidae
ITIS logo.jpg ITIS: 552322
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 65619
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Potoroidae

Поторо́ві, або кенгурові щури (Potoroidae) — родина сумчастих ссавців (Metatheria), найменші представники підряду Кенгуровидих (Macropodiformes). Походять від архаїчного «кенгурового щура».

Опис[ред.ред. код]

Розмір тулуба — 25-55 см, хвіст довжиною 15-40 см, вага — від 1 до 3 кг, зубів у кенгурових щурів 32-34, є великі ікла. Хвіст має хутро, втім лапи як у інших кенгурових. Відрізняється від інших кенгуру більш розвинутими іклами, подовженими, жолобчатими підкорінніми. Кутні зуби не збільшуються у розмірах на кінець рота, а зменшуються.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Це швидкі та полохливі тварини. Самці дуже войовничі. Створюють гнізда з трави, де відпочивають протягом дня. Ведуть нічний спосіб життя. Гарно співмешкають з дикими кролями. Харчуються здебільшого грибами та бульбами, інколи комахами. Найбільші вороги лисиці та динго.

Розповсюдження[ред.ред. код]

До початку XIX ст. кенгурові щури були скрізь у Австралії, окрім крайньої півночі та північного сходу. Втім значна частина їх була знищена лисицями, динго та людиною.


Систематика[ред.ред. код]

Існувало 4 роди та 9 видів. З них три вида вимерли — це широкомордий кенгуру з роду Потору, Гаймардовий короткомордий щур з роду Bettongia, рід Степового кенгурового щура.

Джерела[ред.ред. код]