Похил (положення, покажчик крутизни)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Похил поверхні дорівнює тангенсу кута α, tgα = h/l - відношення перпендикуляра, опущеного із точки поверхні на пряму поверхню до довжини прямої поверхні від початку похилу (при вершині кута α) до перпендикуляра

Похил (рос. уклон, англ. incline1, slope1, declivity1, gradient2, pitch2, нім. Hang m, Abschüssigkeit f) -

  • 1) Положення чого-небудь під кутом між горизонтальною і вертикальною площинами.
  • 2) Показник крутизни схилу. Оцінюється відношенням різниці висот точок місцевості до відстані між точками. Наприклад, похил, який дорівнює 0,020, відповідає підйому (пласта, шару, товщі тощо) 20 м на відстані 1000 м.

Приклад[ред.ред. код]

Похил рейкової колії (рос. уклон рельсового пути, англ. railway track gradient, нім. Neigung f der Schienenbahn) — тангенс кута нахилу колії (рейки) до горизонту. Величина похилу рейкової колії визначається відношенням перевищення кінців відрізка колії до довжини цього відрізка і виражається десятковим дробом, наприклад, похил 0,005 характеризує перевищення колії 5 см на відрізку 10 м.

Література[ред.ред. код]