Похмілля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Похмілля. На зображенні Сюзанна Валадон. Портрет роботи Тулуза Лотрека.

Похмілля — стан організму, що наступає наступного дня після надмірного вживання алкоголю. Страждаючого похміллям турбують сильні головний біль, нудота, сухість і неприємний смак у роті, сильна спрага, озноб, який змінюється відчуттям жару. В багатьох виникає прискорене серцебиття і «перебої» (порушення ритму) в роботі серця. Характерна слабкість, пригнічений настрій, почуття провини. Стан похмілля триває зазвичай не більше доби, але може продовжуватися і довше. Слід розділяти похмілля — неприємні відчуття, які виникають наступного дня після алкогольного ексцесу, супроводжуються огидою до спиртного, — і синдром відміни — протилежний стан, який вимагає прийому чергової дози алкоголю для нормалізації самопочуття. Поява похмільного-абстинентного синдрому — тривожний знак, який свідчить про розвиток хронічного алкоголізму.

Симптоми[ред.ред. код]

Похмілля може мати такі симптоми: сухість у роті («сушняк»), головний біль, тремор (тремтіння у всьому тілі), дратівливість, почервоніння очей, чутливість до світлу і шуму, нудота, блювота, болі в кінцівках, втрата апетиту і депресія. Можлива дратівливість або повна апатія і так звана «адреналінова туга» — почуття провини, відчуття, що напередодні зробив щось неналежне, неправильне, навіть на тлі ясній пам'яті на події і чіткого усвідомлення того факту, що ніяких дійсно ганебних дій не було.

Причини[ред.ред. код]

Існує кілька причин похмільного синдрому. Вживання етилового спирту призводить до дісгідрій. Найчастіше це проявляється сухістю в роті, головним болем і млявістю. Стан можна полегшити прийомом великої кількості води під час і після вживання алкоголю.

Спирт є також метаболічною отрутою, і його вплив на вміст шлунково-кишкового тракту, ймовірно, пояснює нудоту. Іншим фактором, що сприяє похміллю, є проміжне перетворення етилового спирту печінкою в ацетальдегід за допомогою ферменту алкогольдегідрогенази. При надлишку алкоголю в крові ферментні системи не справляються з повним перетворенням, як результат накопичується проміжний продукт ацетальдегід — більш токсичний, ніж алкоголь.

Нарешті, алкоголь справляє дуже різноманітний вплив на нервову систему. Усунення депресивного впливу алкоголю на мозок, імовірно, пояснює чутливість до світла і звуку. Також вважається, що присутність інших спиртів, що з'являються разом з етиловим спиртом в процесі ферментації, значно посилює багато симптомів, чим пояснюється відносна м'якість похмілля при вживанні дистильованого спирту, наприклад горілки. Вміст таніну в напої також має значення. Цукор також посилює ефект, тому за солодкими коктейлями встановилася погана репутація напоїв, що приводять до важкого похмілля. Отруєння нікотином може також посилювати тяжкість похмілля, оскільки під впливом алкоголю курці палять частіше звичайного (а також часом закурюють ті, хто не палить у тверезому стані).

Медичні дослідження дозволяють визначити провідну роль дефіциту магнію в розвитку похмільного синдрому. Всього через кілька хвилин після надходження алкоголю в організм магній виводиться через нирки і потрапляє в сечовий міхур. Магній перестає блокувати кальцієві канали в клітинах, і кальцій безперешкодно проникає всередину клітин, викликаючи їх надмірне збудження. Звідси у людини виникає стан нервозності і дратівливості, і з'являється головний біль. Магнієвий дефіцит викликає також м'язову слабкість, серцеву аритмію і озноб. Крім того, при надходженні великої кількості алкоголю відбувається підвищення кислотності крові (ацидоз).

Має значення і генетична схильність: так, деякі люди можуть майже не відчувати похмільний синдром, незалежно від кількості випитого, або рідко страждати від нього.

Смакові добавки до напою посилюють тяжкість похмілля. Темне пиво або міцний стаут, призводять до сильнішого похмілля, ніж аналогічна за обсягом кількість розчиненого у воді алкоголю.

Значно посилити симптоми похмілля може супутнє отруєння сивушними маслами та іншими побічними продуктами перегонки спирту, часто наявними у складі саморобних (самогон, брага), фальсифікованих з неочищеного технічного спирту і просто дешевих і неякісних спиртних напоїв.

Слід згадати психосоматичний ефект. Якщо людина чекає на похмілля, у неї більше шансів його отримати.

Профілактика похмілля[ред.ред. код]

  • Найефективніше — розумне усвідомлення міри спожитого алкоголю або відмова від прийняття алкоголю, з метою збереження здоров'я з медичної точки зору і персоналізації з психологічної.
  • Добре закушувати
  • Запивати горілку апельсиновим соком або іншим кислим соком з високим вмістом вітаміну С.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування похмілля спрямовано на вирішення трьох завдань:

  • Усунення хворобливих симптомів;
  • Відновлення нормального водно-сольового балансу організму;
  • Виведення токсичних речовин.

Для зняття симптомів похмілля часто застосовують загальнодоступні лікарські препарати від головного болю, такі як аспірин або цитрамон.

Для зняття інтоксикації організму вживається активоване вугілля або його ефективніший аналог — біле вугілля.

Існує і присутній на ринку цілий ряд засобів, які позиціонують саме як ліки від похмілля, але більшість з них являють собою різні комбінації з ацетилсаліцилової кислоти, аскорбінової кислоти та бурштинової кислоти, доповнені різними добавками, наприклад, кофеїном, так що по складу і дії вони мало відрізняються від того ж цитрамону. При застосуванні препаратів ацетилсаліцилової кислоти необхідно пам'ятати про її негативну дію на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту і неприпустимість спільного вживання її зі спиртним. Переважно використовувати розчинні форми препаратів або запивати їх великою кількістю води. Крім того, є клінічно підтверджені дані про те, що при тривалому (близько 6 тижнів) прийомі цитрату магнію стан організму суттєво покращується, і симптоми практично повністю зникають, навіть у тих, хто хронічно зловживав алкоголем.

Порівняно ефективними «народними» засобами від похмілля вважаються:

Наркологи не рекомендують лікувати похмілля алкоголем, оскільки це шкідливо (вже ослабленому організму доводиться приймати і знешкоджувати нову дозу отрути) і виникає небезпека не зупинитися і продовжити пити, що може призвести до запою. Крім того, «опохміл» не допомагає при важкому отруєння неякісним або сурогатним алкоголем, в такій ситуації він може погіршити стан.

Під час похмілля може нудити, і одна лише думка про вживання алкогольних напоїв може спровокувати блювотний рефлекс, що не завжди дозволяє похмелятись. У романі Віктора Пєлєвіна «Generation П» наводиться метод, що дозволяє похмелиться в такому випадку, названий в романі «паровозиком». Він полягає в тому, що горілка підноситься до рота, наповненого лимонадом, і швидко випивається в продовженні ковтання лимонаду — при цьому обманюються рецептори, не встигаючи зреагувати на зміну напою.

Якщо стан не поліпшується — присутні блювота, тремор, озноб, підвищена пітливість і температура, частий пульс — необхідно звернутися за медичною допомогою, оскільки за відсутності кваліфікованого лікування можливий перехід похмілля в білу гарячку (Delirium Tremens). Вона настає після тривалого (кілька років), практично безперервного вживання алкоголю. В іншому разі небезпеки появи білої гарячки немає.

Сучасний підхід до лікування похмільного синдрому полягає в проведенні процедури детоксикації (D-TOX) — внутрішньовенне введення сольових розчинів з додаванням специфічних засобів патогенетичної терапії, усуваються різноманітні порушення у життєдіяльності організму. Сутність цього методу полягає у відновленні водного і мінерального обміну, нормалізація обміну речовин, у результаті чого відбувається прискорення виведення з організму продуктів проміжного розпаду етилового спирту. Також варто відзначити необхідність підтримки діяльності життєво важливих органів та їх метаболічної захисту.

Ускладнення[ред.ред. код]

Лікуємо в домашніх умовах і народними засобами алкогольний абстинентний синдром часто призводить до розвитку ускладнень:

Посилання[ред.ред. код]