Походи в Тьосю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Війська сьоґунату під час другого походу

Походи в Тьосю[1] (яп. 長州征伐, ちょうしゅうせいばつ) — каральні експедиції японського сьоґунату Токуґава проти автономного уділу Тьосю-хан. Перший похід проходив 1864 року, другий — у 18651866 роках.

Перший похід[ред.ред. код]

Перший похід в Тьосю[2]
Дата: липень — листопад 1864
Місце: Західна Японія
Привід: Інцидент Хамаґурі
Результат: Перемога сьоґунату
Сторони
Командувачі
Токуґава Йосікацу Морі Тікатіка
Військові сили
150 000 вояків
Втрати
відсутні страта винних в інциденті Хамаґурі

В липні 1864 року, у зв'язку з інцидентом біля Імператорських воріт, сьоґунат Токуґава отримав привід для покарання Тьосю-хану. Останній відігравав роль антиурядового осередку ще з кінця 1850-х років. Сьоґунат сподівався завдати удару по цьому осердку і, водночас, притамувати антиурядові настрої в країні. Під прапори уряду зібралося 150 тисяч самураїв з 36 ханів, які в серпні вирушили на захід до Тьосю під командуванням Токуґави Йосікацу, володаря Оварі-хану. Обов'язки заступника командира виконував Мацудайра Мотіакі, володар Етідзен-хану, а обов'язки головного радника — Сайґо Такаморі, представник Сацума-хану. Сьоґунат не планував масштабних воєнних операцій, сподіваючись на швидку капітуляцію нечисленного противника.

Між тим Тьосю-хан не був підготовлений для ведення війни. Його загони були розбиті під час інциденту біля Імператорських воріт, а основні сили зазнали поразки в ході Сімоносекської війни. Керівництво також хану змінилося: радикальних антиурядових реформаторів заступили помірковані прибічники аристократично-самурайського союзу. В результаті Тьосю-хан був змушений капітулювати перед сьоґунатом ще до початку воєнних дій. Нові керівники скарали сімох високопосадовців, винуватців інциденту 1864 року, а Морі Тікатіка, володар хану, прибув до ставки урядових військ із сином, де офіційно вибачився перед урядом. Капітулянти зруйнували власний замок Ямаґуті та пообіцяли видати сьоґунату 5 аристократів на чолі з Сандзьо Санетомі, які переховувалися від уряду. Сьоґунат був задоволений капітуляцію Тьосю-хану і наприкінці 1864 року видав своїм наказ про демобілізацію.

Другий похід[ред.ред. код]

Другий похід в Тьосю[3].
Дата: 1865 — 1866
Місце: Західна Японія
Привід: Переворот в Тьосю-хані
Результат: Поразка сьоґунату
Сторони
Командувачі
Токуґава Іємоті Такасуґі Сінсаку

Наступого 1865 року в Тьосю-хані стався переворот. Представник радикальних реформаторів Такасуґі Сінсаку підняв війська в Сімоносекі, переміг загони поміркованого керівництва у боях при Ота та Кайдо, і захопив владу. Тьосю-хан знову повернувся на антиурядові позиції та розпочав швидко реформувати свою армію за західним взірецем. Для цього Такасуґі взяв на службу незнатного, але талановитого організатора Омуру Масудзіро. Останній заходився скуповувати новітню зброю і кораблі, оновив тактику ведення бою і всіляко підготувався для протистояння з всеяпонським урядом.

Сьоґунат уважно слідкував за подіями в Тьосю-хані. Сьоґун Токуґава Іємоті особисто виїхав з Едо до Кіото із військом аби розпитати і покарати нове керівництво хану. В червні 1866 року він виставив ультиматум, що пробачить винних за умови конфіскації земель Тьосю-хану доходом у 100 тисяч коку. У відповідь керівництво Тьосю-хану відмовилося і дало привід для розв'язання війни.

Сьоґунат розпочав наступ з чотирьох фронтів: Осіми, провінції Акі, провінції Івамі та Кокури. Незважаючи на численну перевагу наступаючих, малочисельне, але реорганізоване та добре оснащене військо Тьосю-хану, розбило їх в основних боях.

Між тим в серпні 1866 року сьоґун раптово помер у Осацькому замку. Це зупинило збройний конфлікт. Тьосю-хан виявися переможцем, а престиж сьоґунату як уряду та найбільшої в країні воєнної потуги було остаточно підірвано. За два роки новий сьоґун відмовився від свого титулу і передав усі важелі влади Імператору Японії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інші назви: війна Тьосю (長州戦争), каральні походи в Тьосю (長州征討), тощо. В Тьосю-хані другий похід отримав назву Прикордонна війна (四境戦争).
  2. яп. 第一次長州征討.
  3. яп. 第二次長州征討

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
  • Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — Київ: Либідь, 2007.

Посилання[ред.ред. код]