Похолодання середнього бронзового віку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Похолодання середнього бронзового віку — передостанній етап суббореального кліматичного періоду , пов'язаний з незвичайно холодним кліматом в регіоні Північної Атлантики. Тривав приблизно з 1800 по 1500 р. до Р. Х..[1] (за застарілою некаліброваною радіовуглецевою хронологією - близько 1500-1300 рр.. до Р. Х..[2]).).

Змінилося кліматичним оптимумом пізнього бронзового віку 1500-900 рр.. до Р. Х..

Під час цього похолодання сталася серія великих вивержень вулканів, у тому числі Везувію (Авеллінське виверження, en: Avellino eruption , ≈ 1660 до Р. Х..),[3] гори Аніакчак, (en: Mount Aniakchak) (≈ 1645 до Р. Х..), [4] і Санторина (Мінойське виверження, ≈ 1620 до Р. Х..).[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Siklosy, Z.; et al. (2007). «Middle bronze age climate change recorded in a Hungarian stalagmite: triggering by volcanic activity?». Geophysical Research Abstracts 11 (00777). 
  2. http://booty.org.uk/booty.weather/climate/4000_100BC.htm
  3. Vogel, J. S. et al. (1990). «Vesuvius/Avellino, one possible source of seventeenth century BC climatic disturbances». Nature 344 (6266). с. 534–537. doi:10.1038/344534a0. 
  4. Pearce, N. J. G., J. A. Westgate, S. J. Preece, W. J. Eastwood, and W. T. Perkins (2004). «Identification of Aniakchak (Alaska) tephra in Greenland ice core challenges the 1645 BC date for Minoan eruption of Santorini». Geochem. Geophys. Geosyst. 5 (3). с. Q03005. Bibcode:2004GGG.....5.3005P. doi:10.1029/2003GC000672. 
  5. Friedrich, Walter L.; et al. (2006). «Santorini Eruption Radiocarbon Dated to 1627-1600 B.C.». Science 312 (5773). с. 548. doi:10.1126/science.1125087. PMID 16645088.