Походження родини, приватної власності та держави

Походження родини, приватної власності та держави
нім. Der Ursprung der Familie, des Privateigentums und des Staats
Жанр	спеціальна літератураd
Тема	соціалізм
Автор	Фрідріх Енгельс
Мова	німецька
Опубліковано	1884

«Походження родини, приватної власності та держави» (нім. Der Ursprung der Familie, des Privateigenthums und des Staats; варіант перекладу українською мовою — Початок родини, приватної власности і держави) — твір німецького мислителя Фрідріха Енгельса (1820–1895), присвячений основним проблемам первісної історії, еволюції родинно-шлюбних відносин, аналізу процесів розкладання родового суспільства, становлення приватної власності, суспільних класів і держави.

Історія написання

Енгельс написав книгу навесні 1884 року. При написанні спирався на праці американського етнографа й історика первісних суспільств Люїса Морґана (1818–1881), в першу чергу на його книгу «Стародавнє суспільство, або Дослідження напрямків людського розвитку від дикого стану до варварства й далі до цивілізації» (англ. Ancient society: or, Researches in the Lines of Human Progress from Savagery through Barbarism to Civilization). Звідси підзаголовок Енгельсової книжки: «На підставі дослідів Л. Г. Морґана» (нім. Im Anschluss an Lewis H. Morgan's Forschungen).

При підготовці 4-го видання (у 1890-91) Енгельс вніс у свою книгу значні зміни та доповнення (особливо в главу про сім'ю), а також написав нове передмову під назвою «До історії первісної сім'ї (Бахофен, Мак-Леннан, Морґан)». У цій передмові Енгельс дав нарис розвитку поглядів на сім'ю, починаючи з швейцарського етнографа й історика Йоганна Якоба Бахофена (1815—1887) і закінчуючи Л.Морґаном.

Зміст твору

У 1-му розділі «Передісторичні ступені культури» Енгельс не просто виклав запропоновану Морґаном періодизацію первісної історії, але, як він сам висловився, «узагальнюючи» її, виділив два основних етапи розвитку докласового суспільства: період переважного присвоєння готових продуктів природи, коли штучно створені людиною продукти служать переважно допоміжними знаряддями такого присвоєння, і період запровадження скотарства та землеробства, період оволодіння методами збільшення виробництва продуктів природи за допомогою людської діяльності.

Викладену у 2-й главі книги Морґанова схема розвитку шлюбу та родини було значно переглянуто з огляду на нові наукові дані. Аналізуючи питання про сім'ю, Енгельс, на відміну від Морґана, виходить далеко за рамки передісторичної родини, розглядає розвиток родинно-шлюбних відносин у класовому суспільстві, різко критикує буржуазну сім'ю.

У 3-й главі Енгельс розкриває значення для науки відкриття роду як основного осередку докласового суспільства і дає характеристику первісного родового «комунізму». До 3-ї глави примикає 4-та, присвячена грецькому роду.

Якщо у перших чотирьох розділах Енгельс спирається у першу чергу на матеріали й узагальнення, що містяться у Морґановому «Стародавньому суспільстві», то в наступних (5-9) главах використовує також матеріали інших вчених. Тут Енгельс дає аналізу процесів походження приватної власності, майнової нерівності, суспільних класів і держави. Викриваючи теорії буржуазних соціологів, Енгельс показує, що держава не існувала одвічно, а виникла тільки з появою приватної власності та пов'язаного з нею розколом суспільства на ворожі класи, причому виникла держава як знаряддя класи експлуататорів (правлячого класу) для придушення класу пригноблених (підлеглого класу). Із зникненням класів зникне неминуче і держава.

Історія видання

Написану в березні—травні 1884 року, книгу було випущено в жовтні того ж року. З того часу неодноразово виходив різними мовами. Перший переклад українською мовою вийшов друком у Нью-Йорку 1919 як видання Української федерації Американської соціалістичної партії під назвою «Початок родини, приватної власности і держави».

Література

• Шерон Сміт. Енгельс і походження пригноблення жінок // Спільне. — 22.02.2016

Посилання

• Ф.Енгельс. Початок родини, приватної власности і держави (Нью-Йорк, 1919)
• Ф.Енгельс. Походження родини, приватної власности і держави (Харків, 1925)