Поштова листівка
Пошто́ва листі́вка, а також пошті́вка, листі́вка, пошто́ва ка́ртка — відкритий лист на цупкому прямокутному аркуші паперу, що містить зазвичай адресу, поштову марку та зображення з одного боку і текст повідомлення з іншого.
Колекціонування поштових листівок називається Філокартією.
Зміст |
Опис[ред.]
На лицьовій стороні листівки знаходиться будь-яке повноформатне зображення, а її зворотна частина призначена для написання повідомлення і адреси отримувача та відправника, а також для наклеювання поштової марки. Часто марка друкується на листівці. Листівка може бути і не поштовою. В цьому випадку на ній немає поштової марки, це просто картка з цупкого паперу (картону) за розміром звичайного конверту.
Види листівок[ред.]
Ілюстровані листівки діляться на 'художні (репродукційні та оригінальні) та документальні (фотолистівки).
Листівки, що випускаються поштовими відомствами, як правило, мають друкований знак поштової оплати і називається маркорованими поштовими листівками; на художніх немаркованих листівках передбачено місця для його наклеювання. Зазвичай листівки використовуються для привітання з днем народження або іншими памятними датами.
Вітальні листівки Точна дата появи на світ першої листівки донині невідома. Приблизно наводять числа 150–200 років назад.
Так, за однією з версій, перша різдвяна листівка з'явилася в Англії в 1794 році[Джерело?]. Якийсь художник Добсон у вигляді поздоровлення з святом відправив своєму другові картинку із зображенням сімейства навколо ялинки. Другові це сподобалося, і наступного року Добсон виготовив декілька десятків подібних карток і розіслав їх всім своїм знайомим. А ще через декілька років знайшовся підприємець, що пустив мальовані привітальні картки в продаж. За іншою версією, вперше різдвяні листівки з'явилися в 1841 році у вітрині книжкового магазина в Шотландії, щоправда існує також думка, що шотландці придумали цю версію, щоб позбавити англійців слави першовідкривачів. Цікаво, що і сьогодні різдвяні та новорічні листівки, користуються найбільшою популярністю серед всіх поштових карток.
З другої половині XIX століття вітальні листівки починають друкуватися в багатьох європейських країнах. Їх кількість вже обчислюється мільйонами. Спочатку на листівках найчастіше зображалося немовля Христос в яслах або інші релігійні сюжети. Пізніше з'являється Санта Клаус і композиції з квітів, віток і ялинкових прикрас. До Росії вітальні листівки спочатку привозилися з-за кордону, переважно з Німеччини. Перші російські різдвяні листівки були випущені з добродійною метою Петербурзьким піклувальним комітетом, що видав до Різдва 1898-го серію з десяти листівок за малюнками відомих петербурзьких художників.
З приводу появи перших радянських вітальних листівок існують деякі розбіжності. Одні джерела стверджують, що вперше вони були видані обмеженим тиражем до Нового, 1942 року. За іншою версією, в грудні 1944 із звільнених від фашизму країн Європи радянські солдати стали присилати своїм родичам небачені досі барвисті іноземні новорічні листівки, і партійне керівництво вирішило, що потрібно налагодити виробництво власної, «ідеологічно витриманої» продукції. Масовий випуск новорічних листівок почався тільки в 50-х. На перших радянських новорічних листівках зображалися щасливі мами з хлоп'ятами і башти Кремля, пізніше до них приєдналися Дід Мороз і Снігуронька. А вже через деякий час промисловість випускала щонайширший асортимент листівок, що приємно радували око на вітринах газетних кіосків, заповнених традиційно непомітною друкарською продукцією. І хай якість друку і яскравість фарб радянських листівок поступалися імпортним, ці недоліки компенсувалися оригінальністю сюжетів і високим професіоналізмом художників.
Сучасні листівки[ред.]
Сучасні листівки стали яскравіші і розмаїтіші. З'явилися новорічні листівки з «приколами», чого раніше не було і в думках, відзначається тенденції до деякої стандартизації зображень, явно навіяної діснеєвськими сюжетами. Чомусь геть зникли лялькові листівки[Джерело?], що були фотографіями бутафорських засніжених будиночків з сніговиками — завдяки тривимірності казкового маленького світу, що зображається, такі листівки володіли особливою привабливістю. Якщо раніше практично всі листівки випускалися за участю професійних художників, то в наш час[Коли?] з'явилася велика кількість дешевих листівок з низькою художньою цінністю та віртуальні листівки.
Київ на старих поштівках[ред.]
-
Міський музей. Київ, бл. 1900 р.Стара поштівка
-
4-та Київська гімназія початку 20 ст.
-
Будинок архітектора Павла Альошина, фото 1930х.
-
Софійська площа фото 1914 р.
-
Колишня панорама Олександрівської вулиці. Бібліотека та Історичний музей. 1910 р.
Львів на старих поштівках[ред.]
-
«Львів. Залізничний вокзал»
-
«Львів. Університет»
-
«Львів. Монастир бернардинів»
-
«Львів. Костел оо. єзуїтів»
Маріуполь на старих поштівках і фото[ред.]
-
Маріуполь. Колишній Харлампіївський собор 1845 р.добудови 1892, фото 1900 р.[1]
-
Маріуполь. Європейська вулиця.
-
Церква Марії Магдалини на Олександрівській площі. Зруйнована, забудована театром[2].
-
Маріуполь, Слободка, церква Св. Костянтина і Єлени[3]
-
Маріуполь. Колишній будинок Хараджаєва О.Д., фото 1931 р.
-
Маріуполь. Міська тюрма і водонагнітна вежа.
-
Маріуполь. Трамвай на пр. Республіки (зараз просп. Леніна). Позаду — кінотеатр «Перемога», фото 1948 р.
Джерела[ред.]
- Арлазоров М. «Вам письмо! Из истории мировой почты». — М.: Советская Россия, 1966. — С. 91—94.
- «Ассоциация художников революции: каталог почтовых карточек, 1922—1932» / Общ. ред. - Загорский Валерий Борисович.
- http://postcards.org.ua/
Див. також[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Поштова листівка |
Примітки[ред.]
