Поштовий клієнт

Поштовий клієнт, клієнт електронної пошти, емейл-клієнт — комп'ютерна програма, яка встановлюється на комп'ютері користувача і призначена для одержання, написання, відправлення та зберігання повідомлень електронної пошти одного або декількох користувачів (у випадку, наприклад, кількох облікових записів на одному комп'ютері) або декількох облікових записів одного користувача.

Функції

Великі поштові програми, так звані «все в одному», такі як Mozilla Thunderbird, The Bat! і Microsoft Outlook, сьогодні комбінують роботу MSA, MDA і MRA в одній програмі. Простіші поштові агенти (англ. mail user agent, MUA), наприклад Mutt, також є поштовими програмами.

На відміну від поштового сервера, клієнт електронної пошти зазвичай відправляє повідомлення не прямо на відповідний сервер одержувача, а на один і той же поштовий сервер, який виступає як релей. Зазвичай це поштовий сервер провайдера або компанії. Відправка пошти найчастіше здійснюється за протоколом SMTP. Клієнт електронної пошти приймає пошту з одного або декількох поштових серверів, часто це той же сервер, котрий слугує для відправки. Прийом пошти зазвичай здійснюється за протоколами POP або IMAP.

Також в функції клієнта електронної пошти може входити: сортування, зберігання повідомлень, пошук по архіву повідомлень, ведення адресної книги, фільтрація прийнятих повідомлень за різними критеріями, конвертація форматів, шифрування, організація інтерфейсів з офісними програмами та інші функції.

NNTP

Часто поштові програми дозволяють спілкуватися в групах новин (Usenet), заснованих на технології NNTP. Існують NNTP-шлюзи в мережу Фідонет.

HTML і Web

Деякі веб-браузери, такі як Opera (M2) або SeaMonkey, мають вбудовані поштові клієнти. Зазвичай для перегляду HTML-листів поштові програми користуються рушіями споріднених браузерів: Microsoft Outlook Express користується Trident; Mozilla Thunderbird — Gecko, спільно з SeaMonkey і Firefox.

З іншого боку, великої популярності набули онлайнові поштові системи, такі як Hotmail, Gmail або mail.ru. Функції поштового клієнта, тобто доступ і керування кореспонденцією, у них забезпечує вебзастосунок, який прямо взаємодіє з поштовим сервером служби (хоча доступ до цих поштових сервісів можна отримати і з локально встановлених поштових клієнтів).