Правобережне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Правобережне
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада Верхньодніпровська міська громада
Код КАТОТТГ UA12040050380014805
Облікова картка Правобережне 
Основні дані
Засноване 1973
Населення 550
Поштовий індекс 51611
Телефонний код +380 5658
Географічні дані
Географічні координати 48°43′59″ пн. ш. 34°12′12″ сх. д. / 48.73306° пн. ш. 34.20333° сх. д. / 48.73306; 34.20333Координати: 48°43′59″ пн. ш. 34°12′12″ сх. д. / 48.73306° пн. ш. 34.20333° сх. д. / 48.73306; 34.20333
Середня висота
над рівнем моря
105 м
Водойми р. Дніпро
Найближча залізнична станція Верхньодніпровськ
Місцева влада
Адреса ради 51611, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, с.Бородаївка, вул.Центральна, 8
Сільський голова Алдошина Ольга Володимирівна
Карта
Правобережне. Карта розташування: Україна
Правобережне
Правобережне
Правобережне. Карта розташування: Дніпропетровська область
Правобережне
Правобережне
Мапа
Мапа

Правобережне́ — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року складало 550 осіб. Входить до складу Верхньодніпровської міської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Правобережне знаходиться на правому березі Кам'янського водосховища, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Бородаївка, нижче за течією примикає село Домоткань. Поруч проходить автомобільна дорога Н08.

Природа[ред. | ред. код]

Це містечко — приблизно за 100 км від обласного центру — на перший погляд, звичайне. Проте як тільки закінчуються будиночки, відкривається така панорама на різнобарвно-різнотравних степів і широченну річку, що забуваєш дихати. А дихати якраз і треба: на сотню кілометрів в обидва боки — жодних заводів, підприємств, диму і смогу.

Поблизу села знаходиться заповідне урочище місцевого значення Горіховий сад.

Історія[ред. | ред. код]

Правобережне стоїть на правому березі Кам'янського водосховища — одного з шести найбільших на Дніпрі. Його довжина — 114 км, а саме широке місце — 8 км. 35-кілометрова гребля — одна з найбільших у світі. У 1964 році на ній побудували Середньодніпровську ГЕС, і навколишні села довелося затопити, а жителів відселити. До речі, дайвери, які приїжджають в Правобережне на підводне полювання, кажуть, що на глибині 5-6 метрів бачили бруківку, відмінно збереглася досі.

У часі нацистсько-радянської війни тут було форсування Дніпра і бої за Аульський плацдарм. Найзапекліші бої йшли восени 1943 року, коли звільняли від німців Дніпропетровську область. Дотепер річка вимиває на берег гільзи, солдатські каски, ложки, ґудзики. А як артефакти на території Правобережного залишилися уламки древніх каменів. Історики розповідають, що 400 мільйонів років тому сюди дійшов і зупинився льодовик, прикотив з собою величезні круглі валуни. За майже пів мільярда років вони, звичайно, ґрунтовно зменшилися в розмірах, але аніскільки не втратили від цього своєї історичної цінності. Першими поселенцями на цих землях були запорізькі козаки, що осіли на благодатному чорноземі в середині XVIII століття. До речі, про чорнозем. Як кажуть самі місцеві, «у нас цвях кинь в землю — виросте фруктове дерево». Росте, квітне і родить тут все — від картоплі до персиків. Тому туристи, які приїжджають на своїх машинах, назад їдуть під зав'язку завантажені дарами місцевих городів. Головне ж, що тягне сюди відпочивальників, — це риболовля. Тут ловляться окунь, судак, щука, лин, лящ, короп, карась. Зустрічаються сазани, лини й голавли. А ось «на сома» у серпні-вересні приїжджають рибалки навіть з Київської області — все сподіваються спіймати півтораметрового вусатого гіганта, якими славляться тутешні води. До слова, ловити рибу тут можна з берега, можна на затопленому гранітному кар'єрі, а можна виїхати на човні на середину річки або до островів. Якщо ловити лінь, а свіжої рибки хочеться, її можна купити прямо на березі в рибартілі. Ціни смішні: розкішний судак — від 16 гривень за кілограм, велика жирна тарань — по 13-14 гривень, лящ — від 8 гривень за кілограм. Для охочих затриматися в тутешніх місцях на кілька днів є два варіанти «житла»: або везти з собою намети, або відправитися на постій в село. Місцеві тітоньки із задоволенням беруть мешканців за символічну плату — 50 гривень на добу, незалежно від того, один ви або з компанією. Будьте готові до того, що будуть безмірно годувати та напувати, а грошей за це не візьмуть. З освітніх закладів тут є середня загальноосвітня школа. Для лікування хворих — фельдшерський пункт. Також є клуб та бібліотека.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 92,7 %
російська 6,9 %
інші/не вказали 0,4 %

Пам'ять[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних