Прага

Прага; Praha
Герб Праги	Прапор Праги
Основні дані
Країна	Чехія
Регіон	Центральночеський край
Засноване	IX століття
Населення	1 290 211 (2011)
Площа міста	496 км²
Густота населення	2 457 осіб/км²
Поштові індекси	100 00 - 199 00
Телефонний код	420 2
Географічні координати	50°05′ пн. ш. 14°25′ сх. д. / 50.083333° пн. ш. 14.416667° сх. д. (G)Координати: 50°05′ пн. ш. 14°25′ сх. д. / 50.083333° пн. ш. 14.416667° сх. д. (G)
Висота над рівнем моря	верхів'я Телечек; 399 м над р.м.; низина Влтави; 177 м над р. м
Міська влада
Адреса	Празький магістрат, Маріанська площа 3, 11001, Прага 1
Веб-сторінка	www.cityofprague.cz
Мер міста	Pavel Bém (з 2002 р.); (міський голова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Прага (чеськ. Praha) — столиця та найбільше місто Чеської Республіки, адміністративний центр Середньочеської області (чеськ. Středočeský kraj), а також двох її районів Прага-Захід та Прага-Схід. Прага розташована в західній частині Чехії, в історичній області Богемія.

У X-XII століттях Прага була столицею Чеського князівства, у XII-XVIII століттях — столицею Чеського Королівства, 1806—1867 — столицею Чеського королівства у складі Австрійської імперії, 1867—1918 — провінційним містом Австро-Угорської імперії, у 1918—1939 та 1945—1948 — столицею Чехословацької Республіки, у 1939—1945 рр. — німецького протекторату Чехії та Моравії, у 1948—1990 рр. — Чехословацької Соціалістичної Республіки, у 1990—1992 рр. — Чехословацької Федеративної Республіки, а з 1993 столицею Чеської Республіки.

Прага відома поетичними назвами: місто ста веж, матір міст, Злата Прага.

[ред.] Природні умови

Територія Праги розляглася уздовж обох берегів ріки Влтави. Довжина ріки в межах міста — 23 км, середня глибина — 2,75 м, максимальна — 10,5 м. У річку на території Праги впадають 5 струмків на лівому березі і 4 — на правому.

Клімат помірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температура січня складає 0 градусів, в липні цей показник дорівнює +19 градусам.

Місто багате на зелені насадження, вони становлять трохи менше половини його території.

Клімат Prague
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Абсолютний максимум, °C	17,4	18,5	22,5	28,6	32,8	37,2	37,8	36,8	33,1	27,0	19,5	17,4
Середній максимум, °C	1,4	2,6	7,7	14,0	18,8	22,0	24,2	24,4	19,2	14,2	6,6	2,2
Середня температура, °C	−1,1	−0,3	3,8	8,4	13,6	16,3	19,4	19,3	14,6	8,9	4,4	0,2
Середній мінімум, °C	−3,6	−3,3	−0,2	3,5	8,4	12,0	14,4	14,0	10,1	5,9	2,4	−1,7
Абсолютний мінімум, °C	−27,5	−27,1	−27,6	−8	−1,6	3,6	7,8	6,4	0,7	−7,5	−16,9	−24,8
Норма опадів, мм	24	23	28	38	77	73	66	70	40	31	32	25

[ред.] Історія

Замок Градчани в Празі

Назва міста походить від чеського слова práh, що означає поріг. За легендою його засновником був князь Крок, донька якого провидниця Лібуша вказала місце для побудови граду й пророкувала йому велику славу.

Перші історичні дані про поселення слов'ян на території сучасної Праги відносять до VI століття. Ще до слов'ян на території міста мешкали люди, перші поселення яких датуються палеолітом. У другому столітті до Христа в цій містевості поселилися кельти, яких у першому столітті нової ери витіснили маркомани, й, можливо, свеви.

Найдревніший замок на території міста, Празький град, був збудований на лівому березі Влтави у IX ст. Відтоді Прага стала столицею Чеського князівства, наприкінці цього ж століття в місті була побудувана ринкова площа.

У першій половині XIII століття навколо кам'яних будівель у районі майдану почали зводити фортечні стіни.

Прага була в економічному плані добре розвиненим містом, яке вело жваву торгівлю з сусідами й швидко розвивалося. Період особливого розквіту Праги в 14 ст. пов'язаний із діяльністю Карла IV. За його правління було збудовано Нове мєсто, кам'яний міст через Влтаву, відомий тепер як Карлів міст, засновано Карлів університет, розпочалося будівництво собору святого Віта, Прага стала солицею Священної Римської імперії.

У 1389 році відбувся єврейський погром, внаслідок якого було знищено тритисячну єврейську громаду міста.

Початок 15 ст. у Празі позначився діяльністю проповідника і реформатора Яна Гуса, викладача Карлового університету. В 1419, через п'ять років після страти Яна Гуса відбулася перша празька дефенестрація — радикальні гусити викинули з вікон п'ятьох міських радників. Пражани підтримували таборитів під час гуситських воєн.

У 1526 королівство Богемія перейшло до рук Габсбургів, ревних католиків, у той час як пражани симпатизували протестантам. При імпереторі Рудольфі II Прага знову стала столицею Священної Римської імперії. Рудольф II був меценатом, запрошував до себе астрологів, магів, науковців, музикантів та митців, а тому Прага стала культурним центром Європи. В той час у Празі мешкали астрономи Тихо Браге та Йоган Кеплер, художник Джузепе Арчімбольдо тощо.

У 1618 сталася друга празька дефенестрація, яка поклала початок Тридцятилітньої війни. Після поразки в битві на Білій горі у 1621 на Старомєстській площі було страчено 27 найвизначніших представників чеської шляхти, багато інших було вислано з міста. Внаслідок саксонської та шведської окупації населення Праги зменшилося з 60 до 20 тис.

У 1689 місто постраждало від сильної пожежі, але після пожежі почалася інтенсивна відбудова. У 1713—1714 в Празі востаннє була епідемія чуми, що спричинила від 12 до 13 тис. смертей. Втім, у 18 столітті, населення міста продовжувало зростати, і в 1771 в ньому налічувалося вже 80 тис. мешканців. у 1757 році під час битви під Прагою місто постраждало від обстрілу прусаків.

У 1784 чотири окремі муніципалітети: Мала Страна, Нове Місто, Старе Місто і Градчани об'єдналися в одне місто. Єврейський квартал Йоселов приєднався до Праги в 1850. У 1817 утворилося перше передмістя — Карлін.

З початком промислової революції Прага стрімко розвивалася. Змінився і національний склад населення міста. До 1848 більшість пражан були німцями, а в 1880 німці складали лише 14%, у 1910 — 6,7%. Причиною такої зміни став приплив чеського населення з Моравії. У 1861 чехи здобули більшість у міській раді.

Після Першої світової війни, з утворенням Чехословаччини, Прага стала столицею. На той час вона була високо індустріалізованим містом. У 1930 її населення досягло 850 тис.

Друга світова війна закінчилася для Праги 9 травня 1945 р. (цього дня місто було звільнено військами другого українського фронту радянської армії.

[ред.] Населення, мова, віросповідання

На сьогодні місто має понад 1 215 тис. мешканців (переважає жіноче населення). Прага є важливим туристичним центром і в розпал туристичного сезону її населення збільшується приблизно вдвоє.

Державною мовою Чехії є чеська, нею розмовляє все населення міста. Пражани знають також мови, важливі для спілкування з туристами — російську, німецьку і англійську. Спілкування українською мовою також не викликає особливих труднощів, українська ближча за своїм словниковим запасом до чеської, ніж російська.

Приблизно дві третини містян невіруючі, більшість віруючих сповідує католицизм. Крім католицьких храмів у Празі є також лютеранські, греко-католицькі, православні, а також синагоги.

Таблиця демографії
1600	1804	1837	1850	1880	1900	1925	1950	1980	1991	2007	2008
60000	90000	105500	118000	162000	201600	718300	931500	1182800	1214174	1204897	1218644
В період з 1230 по 2008 рік (тис. ос.)

[ред.] Культурне значення

Карлів міст

Вид на Прагу з вершини собору Святого Віта

Значна частина будівель та споруд центральних історичних районів Праги — справжні витвори архітектурного мистецтва. Найвідомішими архітектурними пам'ятками є собор Святого Віта, будівництво якого велося понад 600 років, готичний Карлів міст збудований у XIV столітті з галереєю скульптур епохи бароко, астрономічні куранти на ратушній вежі (чес. Orloj).

У 1993 році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку об'єктів світової культурної спадщини як єдиний об'єкт.

[ред.] Палаци в місті

Чернінський палац , Лоретанська площа, бароко
Королівський палац в Чеському Граді (Королівський літній палац), відродження
Рожмбегзький палац
Лобковіцький палац (палац Яна з Лобковіц), бароко
Палац Кінських на Уєзді
Палац Мартиніца, Градчанська площа
Валдштейнський палац , бароко
Літній палац Славати, Сміхов
Міхновський палац або (Тиршов будинок), Мала Страна
Тройський замок , бароко
Штернбергзький палац на Градчанах
Морзинський палац ,бароко
Туновський палац, бароко, Юнгманова вулиця
Клам-Галласовський палац , (Архів міста Прага)
Вілла «Амеріка» (нині музей А. Дворжака)
Портргеймка (оселя родини Дінценгоферів)
вілла Дінценгоферів, Сміхов
вілла Бертрамка (музей Моцарта), Сміхов
вілла Кінського, Сміхов, ампір (Національний музей, Етнографічний відділ)
Палац Мансфельда (Палац Колоредо-Мансфельда, архів чеської Академії наук)
Літній палац Бельведер на Летнє
Палац Сміржицьких , Малостранська площа
Роганський палац , Кармелітська вулиця
Ауерспегзький палац , Мала Страна
Лєдебургзький палац , Мала Страна
Фюрстенбергзький палац , бароко, Мала Страна
Коуніцовський палац
Коловратський палац
Пахтовський палац , рококо
Палац Пахтов
Пьотінговський палац
Палац Лажанських (Академія музичного і театрального мистецтва)
Турбовський палац , рококо
Буквойський палац
Ностіцовський палац , бароко
Велкопршеровський палац (Національний музей, музичний відділ, колекція музичних інструментів)
Ліхтенштейнський палац
Шенборновський палац, бароко
Тун-Гогенштейнський палац, бароко
Архієпископський палац
Тосканський палац

[ред.] Сакральні споруди

Детальніше: Собор святого Віта (Прага)

Детальніше: Костел Божої Матері перед Тином

Собор святого Віта (Прага)
Костел Божої Матері перед Тином
Віфлеємська каплиця
Емауський монастир
Собор святих Кирила і Мефодія (Прага)
Костел святого Мікулаша на Малій Страні
Клементінум
Базиліка св. Георгія, Празький Град (замок)
Лорета, бароко
Костел св. Роха
Костел св. Індржиха (готика 14 ст., бароко)
Храм Марії Сніжної, (готика 14 ст.)
Костел св. Вацлава на Здеровє, (готика 14 ст.0
Костел св. Катерини, бароко
Костел Діви Марії та карла Великого на Карловє
Костел Яна Непомуцького на скелі
Костел св. Мартина в мурі
Ротонда св. Хреста
Костел св. Вартоломея, бароко
Костел св. Іллі
Костел св. Сальватора
Костел св. Франциска у хрестоносців
Костел св. Лаврентія на Петршині
Костел Діви Марії під ланцюгом
Дерев'яна церква, вивезена з карпатської України, на Петршині

[ред.] Особи, пов'язані з Прагою

Пам'ятник Кеплеру і Тихо Браге, Прага

Борживой, перший християнський князь-чех, хрещений єпископом Мефодієм
Матьє з Аррасу, французький архітектор доби готики
Петр Парлерж (1332—1399), архітектор, скульптор доби готики
Карл IV, імператор Священної Римської імперії Германської нації
Рудольф ІІ (1552—1612), імператор Священної Римської імперії Германської нації
Арчімбольдо (1527—1593), художник доби маньєризму
Ганс фон Ахен (1552—1615), художник доби маньєризму
Бартоломеус Шпрангер (1546—1611), художник доби маньєризму
Тихо Браге (1546—1601), науковець, астроном
Йоганн Кеплер (1571—1630), науковець, астроном
Альбрехт Валленштейн (1583—1634), герцог, імператорський полководець
Авраам Лейтнер (), архітектор доби бароко
Франческо Каратті (бл. 1620 — 1677), архітектор доби бароко
Жан Батіст Матеї(1630—1696), архітектор доби бароко
Джованні Баттіста Алліпранді (1665—1720), архітектор доби бароко
Матьяш Бернард Браун (1684—1738), скульптор доби бароко
Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах(1656—1723), архітектор доби бароко
Йоган Лукас фон Гілдебрандт (1668 — 1745), архітектор доби бароко
Крістоф Дінценгофер(1655—1722), архітектор доби бароко
Фердинанд Брокоф (1688—1731), скульптор доби бароко
Кіліан Ігнац Дінценгофер, (1689—1751), архітектор доби бароко
Ян Блажей Сантіні Айхл, (1677 — 1723), архітектор доби бароко
Йозеф Мислівечек (1737—1781), чеський композитор доби бароко
Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756—1791), австрійський композитор доби просвітництва
Ніколо Пакассі(1716—1790), архітектор доби рококо імператриці Марії Терезії
Йозеф Главка (1831—1908), архітектор, засновник Чеської академії наук і мистецтв у 1890 р.
Якуб Шиканедер (1855—1924), художник
Цвєтаєва Марина Іванівна (1892—1941), поет, письменниця
Карел Чапек (1890—1938), письменник
Франц Кафка (1883—1924), письменник
Ярослав Гашек (1883—1923), письменник
Альфонс Марія Муха (1860—1939), художник доби сецесії
Ян Седлиский (або ivan), художник 20 століття
Вацлав Гавел (1936 р.н.), політичний діяч, перший президент Чехії
Карел Готт (1939 р.н.), співак і актор

[ред.] Цікаві факти та курйози

У Празі збереглася, судячи з усього, остання у світі діюча система міської пневматичної пошти, що з'явилася уперше в 1887 р. На жаль, під час повені 2002 р. декілька станцій було пошкоджено, і система перестала працювати. Чеська пошта збирається відреставрувати її і знову ввести в дію. Окрім музейно-історичного значення, така система має і чисто приктичне застосування: так, наприклад, телеграма або дрібний пакет з поштамту в Новому місті можуть бути доставлені на Празький град впродовж 3-5 хвилин, що істотно швидше за будь-який інший вид транспорту, включаючи кур'єрську службу.

У 20-30 рр. XX століття в Празі був побудований найбільший у світі(площа 202 х 310 м) універсальний стадіон в районі «Страгов» з трибунами на більш ніж 200 тис. місць(включаючи 50 тис. місць для сидіння), що використався для проведення спочатку зльотів чеського фізкультурно-патріотичного суспільства «Сокіл», а потім спартакіад. По своїй місткості з ним може змагатися тільки стадіон для проведення автогонок в американському Індіанаполісі. У 1932 р. на острові Штванице побудований перший в Європі стадіон з штучним льодом, місце проведення чотирьох чемпіонатів світу по хокею з шайбой.

Бронзовий пам'ятник Яну Жижці на пагорбі Витків(висота — 9 м, маса — 16,5 т), відкритий в 1950 році, нині вважається третьою за величиною бронзовою кінною статуєю у світі.

17 травня 2007 року у той час діючий мер Праги Павло Бем вчинив успішне сходження на Еверест, ставши десятим за ліком чехом, що підкорив найвищу вершину світу.

У Празі жив рабин Йегуда Лев Бен Бецалель, який, за легендою, створив найвідомішого голема. За переказами, голем був створений на березі Влтави з чотирьох стихій. Останки голема досі лежать на горищі Староновой синагоги — найстарішої в Європі, що діє і понині. У ній збережений в недоторканості стілець, на якому рабин сидів під час молитов. Під час екскурсій гіди розповідають ренесансну притчу про големе, яка була розвинена в творах Карла Чапека і Густава Маринка.

[ред.] Транспорт

Прага — вузловий транспортний центр у Чеській Республіці. Вона має зручну мережу громадського міського транспорту, міжміське і міжнародне сполучення здійснюється залізницею, автомобільним і повітряним транспортом.

Детальніше: Транспорт Праги