Прага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прага
Praha
Герб Прапор
Герб Праги Прапор Праги
Прага
Розташування міста Прага
Основні дані
Країна Чехія Чехія
Регіон Центральночеський край
Засноване IX століття
Населення 1 290 211 (2011[1])
Площа міста 496 км²
Густота населення 2 457 осіб/км²
Поштові індекси 100 00 - 199 00
Телефонний код 420 2
Географічні координати 50°05′ пн. ш. 14°25′ сх. д. / 50.083° пн. ш. 14.417° сх. д. / 50.083; 14.417Координати: 50°05′ пн. ш. 14°25′ сх. д. / 50.083° пн. ш. 14.417° сх. д. / 50.083; 14.417
Висота над рівнем моря верхів'я Телечек
399 м над р.м.

низина Влтави
177 м над р. м

Міська влада
Адреса Празький магістрат, Маріанська площа 3, 11001, Прага 1
Веб-сторінка www.cityofprague.cz
Мер міста Томаш Гудечек (міський голова)

Прага (чеськ. Praha) — столиця та найбільше місто Чеської Республіки, адміністративний центр Центральночеського краю (чеськ. Středočeský kraj), а також двох її районів Прага-Захід та Прага-Схід. Прага розташована в західній частині Чехії, в історичній області Богемія.

У X-XII століттях Прага була столицею Чеського князівства, у XII-XVIII століттях — столицею Чеського Королівства, у 1806–186 рр. — столицею Чеського королівства у складі Австрійської імперії, у 1867–1918 рр. — провінційним містом Австро-Угорської імперії, у 19181939 та 19451948 рр. — столицею Чехословацької Республіки, у 19391945 рр. — німецького протекторату Чехії та Моравії, у 19481990 рр. — Чехословацької Соціалістичної Республіки, у 19901992 рр. — Чехословацької Федеративної Республіки, а з 1993-го — столицею Чеської Республіки.

Прага відома поетичними назвами: Місто ста веж, Матір міст, Злата Прага.

Історія[ред.ред. код]

Прага на старовинних гравюрах: у 1493 році
Празький град у 1607 році
Прага у 1740 році

Назва міста походить від чеського слова práh, що означає поріг. За легендою його засновником був князь Крок, донька якого провидиця Лібуша вказала місце для побудови граду й пророкувала йому велику славу.

Перші історичні дані про поселення слов'ян на території сучасної Праги відносять до VI століття. Однак перші поселення на територій сучасного міста датуються палеолітом. У другому столітті до н. е. в цій місцевості поселилися кельти, яких у першому столітті н. е. витіснили маркомани, й, можливо, свеви.

Найдавніший замок на території міста, Празький град, був збудований на лівому березі Влтави у IX ст. Відтоді Прага стала столицею Чеського князівства, наприкінці цього ж століття в місті була побудована ринкова площа.

У першій половині XIII століття навколо кам'яних будівель у районі майдану почали зводити фортечні стіни.

Прага була в економічному плані добре розвиненим містом, яке вело жваву торгівлю з сусідами й швидко розвивалося. Період особливого розквіту Праги в 14 ст. пов'язаний із діяльністю Карла IV. За його правління було збудовано Нове мєсто, кам'яний міст через Влтаву, відомий тепер як Карлів міст, засновано Карлів університет, розпочалося будівництво собору святого Віта, Прага стала столицею Священної Римської імперії.

1389 року відбувся єврейський погром, внаслідок якого було знищено тритисячну єврейську громаду міста. В місті залишилось декілька синагог, серед яких є і доби готики. Збережена і частка єврейських цвинтарів.

Початок 15 ст. у Празі позначився діяльністю проповідника і реформатора Яна Гуса, викладача Карлового університету. 1419 р., через п'ять років після його страти відбулася перша празька дефенестрація — радикальні гусити викинули з вікон п'ятьох міських радників. Пражани підтримували таборитів під час гуситських воєн.

1526 р. королівство Богемія перейшло до рук Габсбургів, ревних католиків, у той час як пражани симпатизували протестантам. При імператорі Рудольфі II Прага знову стала столицею Священної Римської імперії. Рудольф II був меценатом, запрошував до себе астрологів, магів, науковців, музикантів та митців, а тому Прага стала культурним центром Європи. В той час у Празі мешкали астрономи Тихо Браге та Йоган Кеплер, художник Джузепе Арчімбольдо тощо.

У 1618 відбулася друга празька дефенестрація, яка поклала початок Тридцятилітньої війни. Після поразки в битві на Білій горі у 1621 на Старомєстській площі було страчено 27 найвизначніших представників чеської шляхти, багато інших було вислано з міста. Внаслідок саксонської та шведської окупації населення Праги зменшилося з 60 до 20 тис.

1689 рр. місто постраждало від сильної пожежі, але після пожежі почалася інтенсивна відбудова. У 17131714 рр. в Празі востаннє була епідемія чуми, що спричинила від 12 до 13 тис. смертей. Втім, у 18 столітті, населення міста продовжувало зростати, і в 1771 в ньому налічувалося вже 80 тис. мешканців. у 1757 році під час битви під Прагою місто постраждало від обстрілу прусів.

У 1784 чотири окремі муніципалітети: Мала Страна, Нове Місто, Старе Місто і Градчани об'єдналися в одне місто. Єврейський квартал Йосефов приєднався до Праги в 1850 році. У 1817 утворилося перше передмістя — Карлин.

З початком промислової революції Прага стрімко розвивалася. Змінився і національний склад населення міста. До 1848 більшість пражан були німцями, а в 1880 німці становили лише 14%, у 1910 — 6,7%. Причиною такої зміни став приплив чеського населення з Моравії. У 1861 чехи здобули більшість у міській раді.

Після Першої світової війни, з утворенням Чехословаччини, Прага стала столицею. На той час вона була високо індустріалізованим містом. У 1930 її населення досягло 850 тис.

Друга світова війна закінчилася для Праги 9 травня 1945 року, цього дня місто було звільнено військами другого українського фронту радянської армії.

Природні умови[ред.ред. код]

Територія Праги розляглася уздовж обох берегів ріки Влтави. Довжина ріки в межах міста — 23 км, середня глибина — 2,75 м, максимальна — 10,5 м. У річку на території Праги впадають 5 струмків на лівому березі і 4 — на правому.

Клімат помірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температура січня становить 0 градусів, в липні цей показник дорівнює +19 градусам.

Місто багате на зелені насадження, вони становлять трохи менше половини його території.

Клімат Праги
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум, °C 17,4 18,5 22,5 28,6 32,8 37,2 37,8 36,8 33,1 27,0 19,5 17,4
Середній максимум, °C 1,4 2,6 7,7 14,0 18,8 22,0 24,2 24,4 19,2 14,2 6,6 2,2
Середня температура, °C −1,1 −0,3 3,8 8,4 13,6 16,3 19,4 19,3 14,6 8,9 4,4 0,2
Середній мінімум, °C −3,6 −3,3 −0,2 3,5 8,4 12,0 14,4 14,0 10,1 5,9 2,4 −1,7
Абсолютний мінімум, °C −27,5 −27,1 −27,6 −8 −1,6 3,6 7,8 6,4 0,7 −7,5 −16,9 −24,8
Норма опадів, мм 24 23 28 38 77 73 66 70 40 31 32 25

Населення, мова, віросповідання[ред.ред. код]

На сьогодні місто має понад 1 240 000 мешканців (переважає жіноче населення), крім того у 2011 році до столиці їздило щодня 217 686 людей за роботою, або навчанням, переважно із Центральночеського краю. Прага є важливим туристичним центром і в розпал туристичного сезону її населення збільшується приблизно вдвоє.

З половини 90-х рр. зростає кількість чужинців. У 2001 році в Празі проживало 61 477 іноземців, у 2011 році вже 178 177, які становили 14% населення[Джерело?]. Станом на 31. грудня 2009 року в Празі проживало 50 138 громадян України, 17 967 громадян Словаччини, 17 509 громадян Російської федерації і 10 699 громадян В'єтнаму. Переважну більшість громадян України становлять чоловіки, які приїхали на роботу, багато з них вже в Празі поселилися.

В місті є кілька циганських громад, передусім у Лібні, західній частині Сміхова та Жижкові. Частка циган є нижчою як середньостатистичний рівень в Чехії. При переписі населення у 2001 році відсоток населення, яке віднесло себе до циганської національності становило половину в порівнянні із загальнодержавним середньостатистичним показником, нижчий є тільки в краї Височина. Згідно з дослідженням Міністерства праці та соціальних справ та Європейського Соціального Фонду проведеного у 2006 році в Празі є 6 соціально маргіналізованих циганських громад, які нараховують приблизно 9 000 осіб. Згідно з переписом міського магістрату проведеного у 2007 році в місті знаходиться приблизно 2 000 бомжів.

Прага має високий рівень еміграції та імміграції. Між емігрантами високу частку становлять іноземці. Мешканці Праги найчастіше переселяються в Центральночеський край, конкретно у райони Прага—схід та Прага—захід, де утворюється метрополітна область, яка нараховує приблизно 200 000 осіб і постійно зростає.

В минулому в Празі проживало змішане населення, крім чехів і німці та євреї, з середньовіччя також італійці. Архітектурні пам'ятки італійського характеру становлять велику частину Малої Страни. Наперекір асанації Йосефова збереглося кілька синагог та історичних будівель в колишньому єврейському кварталі та околиці.

Державною мовою Чехії є чеська, нею розмовляє все населення міста. Пражани знають також мови, важливі для спілкування з туристами — англійську, німецьку. Російською мовою спілкуються не дуже охоче, однак у сфері бізнесу, послуг, передусім в галузі туризму, ресторанному бізнесі та кіосках з ексклюзивним товаром чи одягом її знання становить великий девіз. Спілкування українською мовою також не викликає особливих труднощів, українська ближча за своїм словниковим запасом до чеської, ніж російська, однак ставлення до українців теж досить упереджене.

Приблизно дві третини городян невіруючі, більшість віруючих сповідує католицизм. Крім католицьких храмів у Празі є також лютеранські, греко-католицькі, православні, а також синагоги.



Таблиця демографії
1600 1804 1837 1850 1880 1900 1925 1950 1980 1991 2007 2008
60000 90000 105500 118000 162000 201600 718300 931500 1182800 1214174 1204897 1218644
В період з 1230 по 2008 рік
(тис. ос.)

Культурні пам'ятки[ред.ред. код]

Празький град
Карлів міст

Значна частина будівель та споруд історичного центру Праги — справжні витвори архітектурного мистецтва. Найвідомішим комплексом архітектурних пам'яток є Празький град із собором Святого Віта, Староміська площа з домінантними костелом Божої Матері перед Тином та Староміською ратушею з астрономічними курантами на ратушній вежі (чеськ. Orloj) а також історико-архітектурний заповідник Вишеград на правому березі Влтави. До історично цінних споруд належить готичний Карлів міст, збудований у XIV столітті з галереєю скульптур епохи бароко, будівлі Національного музею та Національного театру.

У 1993 році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку об'єктів світової культурної спадщини як єдиний об'єкт.

Палаци та замки[ред.ред. код]

Корпус Валдштейнського палацу фасад на вулицю, фото 2007 р.
Тройський замок
Палац Кінських
Докладніше у статті Список замків Праги
Докладніше у статті Празький град

Найвидатнішоою пам'яткою та домінантою Праги є Празький град, фортеця з 9 століття на пагорбі над лівим берегом Влтави, яку становить комплекс кілька палаців та церковних споруд, національна культурна пам'ятка занесена до списку ЮНЕСКО.

Одним з найбільших палаців в Чехії є Вальдштейнський палац в стилі раннього бароко, який у 16231630 рр. дав збудувати Альбрехт Валленштейн на місці колишніх 26—ти будинків. Ареал крім палацових та службових приміщень складав також кінний манеж, та Вальдштейнський сад у стилі бароко, який після реконструкції використовується на концерти або інші культурні заходи. В ньому розташовані приміщення сенату, верхньої палати чеського парламенту, в тому числі головний зал засідань. До комплексу будівель сенату входять і близькі Малий Фюрстенберзький палац з 1770 року в стилі бароко та Коловратський палац з кінця 18 століття, в стилі бароко.

Іншою видатною пам'яткою культури є Штернберзький палац на Малостранській площі, який виник сполученням двох старших домів у стилі класицизму у 1703 році. Входить у склад комплексу будівель нижньої палати чеського парламенту разом із сусіднім Палацем Сміржицьких з 1573 року в стилі ренесансу, Ауерсперзьким палацем з кінця 17 століття в стилі бароко, та Туновськиим палацем з 1726 року в стилі класицизму, в якому розташований головний зал засідань.

  • Чернінський палац на Лоретанській площі в Градчанах із 17 століття в стилі бароко
  • Тройський замок з 16791685 рр. в стилі бароко
  • Палац Кінських на Староміській площі з 1755–1765 рр. в стилі рококо, національна культурна пам'ятка
  • Лобковіцький палац на Празькому граді з першої половини 16 століття в стилі бароко та ренесансу
  • Шварценберзький палац в Градчанах з 15451567 рр. в стилі ренесансу
  • Рожмберзький палац, який є складовою частиною «Інституту панянок» на Празькому граді в стилі ренесансу
  • Старий королівський палац та Новий королівський палац на Празькому Граді
  • Грзанський палац в Градчанах в стилі ренесансу
  • Мартиніцький палац в Градчанах з 1541 року в стилі бароко та ренесансу
  • Фюрстенберзький палац на Малій Страні з 1580 року в стилі бароко та ренесансу
  • Пахтовський палац в Старому місті прибл. з 1740 року в стилі пізнього бароко, культурна пам'ятка
  • Печків палац в Новому місті з 19231929 рр. в стилі неокласицизму
  • Міхновський палац або (Тиршів будинок), Мала Страна
  • Клам-Галласовський палац, (Архів міста Прага)
  • Палац Адрія, в якому знаходится відома кав'ярня Адрія
  • Палац Лажанських (Академія музичного і театрального мистецтва)
  • Ліхтенштейнський палац
  • Шенборновський палац, бароко
  • Вілла «Амеріка» (нині музей А. Дворжака)
  • вілла Кінського, Сміхов, ампір (Національний музей, Етнографічний відділ)
  • Палац Мансфельда (Палац Колоредо-Мансфельда, архів чеської Академії наук)
  • Літній палац Славати, Сміхов
  • Морзинський палац ,бароко
  • Портргеймка (оселя родини Дінценгоферів)
  • Літній палац Бельведер на Летнє
  • Роганський палац , Кармелітська вулиця
  • Лєдебургзький палац , Мала Страна
  • Коуніцовський палац
  • Палац Пахтов
  • Пьотінговський палац
  • Турбовський палац , рококо
  • Буквойський палац
  • Ностіцовський палац , бароко
  • Велкопршеровський палац (Національний музей, музичний відділ, колекція музичних інструментів)
  • Тун-Гогенштейнський палац, бароко
  • Архієпископський палац
  • Тосканський палац
  • вілла Дінценгоферів, Сміхов
  • вілла Бертрамка (музей Моцарта), Сміхов
  • Літній палац «Зірка» (чеськ. Letohrádek Hvězda)
  • Літній намісницький палац
  • Інвалідовна
  • Промисловий палац у виставковому центрі

Храми та монастирі[ред.ред. код]

Собор святого Віта
Тинський храм, вересень 2008
  • Собор святого Віта на Празькому граді, будівництво якого велося понад 600 років
  • Костел Божої Матері перед Тином на Староміській площі з 1416 століття в стилі готики, національна культурна пам'ятка
  • Віфлеємська каплиця з 1391 року, в якій у 14021413 рр. проповідував Ян Гус, національна культурна пам'ятка
  • Емауський монастир заснований у 1347 році, національна культурна пам'ятка
  • Страговський монастир з 1143 року, національна культурна пам'ятка, в ареалі якого знаходиться броварня з 1629 року, проте історія пивоваріння сягяє до 13-14 століття
  • Собор святих Кирила і Мефодія— православна церква
  • Костел святого Мікулаша на Малій Страні збудований у 17041755 в стилі бароко, національна культурна пам'ятка
  • Базиліка св. Георгія, на Празькому Граді
  • Лорета, бароко
  • Костел св. Роха
  • Костел св. Їндржиха (готика 14 ст., бароко)
  • Храм Марії Сніжної, (готика 14 ст.)
  • Костел св. Вацлава на Здеровє, (готика 14 ст.0
  • Костел св. Катерини, бароко
  • Костел Діви Марії та карла Великого на Карлові
  • Костел Яна Непомуцького на скелі
  • Костел св. Мартина в мурі
  • Ротонда св. Хреста
  • Костел св. Вартоломея, бароко
  • Костел св. Іллі
  • Костел св. Сальватора
  • Костел св. Франциска у хрестоносців
  • Костел св. Лаврентія на Петршині
  • Костел Діви Марії під ланцюгом
  • Дерев'яна церква, вивезена з карпатської України, на Петршині
  • Собор св. Климентія з 1711 р., в стилі бароко, збудований єзуїтами на місці старшого романського костелу, при якому домініканці збудували свій монастир, у 1931 році наданий для потреб греко-католицької громади, де до сих пір служби божі ведуть на церковнослов'янській та українській мовах
  • Бревновський монастир з броварнею
  • Анежський монастир з 1233–1234 рр., національна культурна пам'ятка
  • Домініканський монастир
  • Старонова синагога з 1270 року в стилі готики, національна культурна пам'ятка

Музеї та галереї[ред.ред. код]

Національний музей, головний корпус
Рудольфінум
Старонова синагога, частина Єврейського музею
Православний кафедральний собор свв. Кирила і Мефодія, вул. Ресслова
Національний театр
Докладніше у статті Музеї Праги

Національний музей представляє ціла низка музейних закладів, виставок та пам'ятників розташованих по Празі або в інших містах. Найвидатнішою архітектурною пам'яткою з поміж празьких об'єктів творить головний корпус, тзв. стара будівля, домінанта Вацлавської площі, яка є зараз закритою, оскільки ведеться реконструкція, яку планують завершити у 2018 році. Національний музей творить Природознавчий музей, Історичний музей, Чеський музей музики, Музей Напрстка та Бібліотека Національного музею. Історичні виставки зосереджені в новій будівлі Національного музею в сусідстві старої будівлі, в Національному пам'ятнику на Віткові, Етнографічному музеї «Musaion» у віллі Кінських, Лапідарію в комплексі виставкового центру в Голешовицях та в рококовому палаці Мек Невена, в якому знаходиться Пам'ятник Франтішка Палацького та Франтішка Ладіслава Рігра. Природознавчий музей має антропологічне, палеонтологічне, ботанічне, зоологічне, ентомологічне, мікологічне, та мінерально-петрологічне відділення. Чеський музей музики складається з однойменного Чеського музею музики розташованого в колишньому костелі св. Марії Магдалини із 17 століття в стилі бароко, Музею Бедржиха Сметани, Музею Антоніна Дворжака та тзв. Синьої кімнати— Пам'ятника Ярославу Єжку. Музей Напрстка представляє Музей азійських, африканських та американських культур.

Єврейський музей представляє одну з найвідвідуваніших пам'яток міста, якого складовою частиною є 5 синагог, архів та кілька цвинтарів, які зосереджені передусім у колишньому єврейському кварталі Йосефов, в якому крім Старонової синагоги розташовані Майселова синагога, Пінкасова синагога, Клаусова синагога, Іспанська синагога в маврсько-іспанському стилі та старий єврейський цвинтар.

Театри та опери[ред.ред. код]

В Празі працює кількадесят театрів, найвизначніші з них концентровані в історичному центрі. Найвідомішим є Національний театр, колективи якого виступають на сценах кілька будівель. Найбільш репрезентативною є історична будівля з 1881 року в стилі неоренесансу за проектом архітектора Зітека. В склад національного театру входить також Ставовський театр з 1783 року збудований в стилі класицизму, Театр Коловрат, розташований в палаці Коловратів, (реконструйований в стилі бароко у 1725 році), Нова сцена з 1977–1983 рр, в сусідстві історичної будівлі та Празька державна опера з 1888 року заснована як Новий німецький театр.

  • Театр на Виноградех
  • Театр Гібернія в Домі «у Гіберну»
  • Жижковсьний театр Яри Цимрмана
  • Швандів театр на Сміхові (чеськ. Švandovo divadlo na Smíchově)
  • Театр «на поручнях» (чеськ. Divadlo Na zábradlí)
  • Театр Семафор
  • Театр Спейбла і Гурвінка
  • Українська театральна студія (Прага)

Інші культурні пам'ятки[ред.ред. код]

Прага в медальєрному мистецтві[ред.ред. код]

Прага в графічних творах[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Автобус компанії Student Agency на вокзалі «Флоренц»
Докладніше: Транспорт Праги

Прага — вузловий транспортний центр країни та важливе перехрестя центральної Європи. Має зручну мережу громадського міського транспорту, міжміське і міжнародне сполучення здійснюється залізницею, автомобільним і повітряним транспортом, частково поромом по Влтаві.

Транспортне підприємство столичного міста Праги (чеськ. Dopravni podnik hl. m. Prahy, a. s.) забезпечує перевезення пасажирів по місті та близькій околиці компактною мережею ліній метрополітену, трамваїв, автобусів та фунікулера на Петршин.

На більші відстані автобусні перевезення забезпечують передусім приватні підприємства, напр. «Student Agency» посередництвом далекобійних автобусів характерного жовтого кольору, або «Veolia Transport», яке перевозить пасажирів на менші відстані в околиці Праги. Головним автовокзалом є «Флоренц», меншими є Голешовице, Чорний міст, На Кніжеці, Злічин та інші. Залізничний транспорт зосереджений на Головному Вокзалі (чеськ. Hlavní Nádraží), Масариковому, Голешовицькому та Сміховському вокзалах. Перевезення забезпечує передусім Чеська залізниця (чеськ. České dráhy), на маршруті Прага — Острава також приватне підприємство «RegioJet», що належить консорціуму «Student Agency», інше підприємство «LEO Express» планує почати перевезення в грудні 2012 року. Авіаперевезення забезпечує більш ніж 50 авіакомпаній на понад 100 маршрутах в Аеропорті Вацлава Гавла Прага (попередня назва «Рузинє»).

Спорт[ред.ред. код]

Найпопулярнішими видами спорту є футбол, хокей, атлетика, теніс, останнім часом набирає популярності флорбол. Менш популярними є гандбол, велоспорт, баскетбол, волейбол та інші. В Празі розвиток спорту стимулює широко розвинена мережа спортивних майданчиків в окремих частинах міста та школах а також арени професійних клубів різних видів спорту:

  • найславніший чеський футбольний клуб СК Спарта Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, 20-разовий чемпіон Чехословаччини, 10-разовий чемпіон Чехії, футбольний стадіон Дженералі Арена вміщує 20 854 глядачів
  • футбольний клуб СК Славія Прага виступає у найвищій чеській Гамбрінус лізі, 17-разовий чемпіон Чехословаччини і Чехії, футбольний стадіон «Eden Aréna» вміщує 21.000 глядачів
  • футбольний клуб ФК Дукла Прага виступає в найвищій чеській Гамбрінус лізі, колишній військовий клуб, 17-разовий чемпіон Чехословаччини, футбольний стадіон «На Юлісце» вміщує 18 000 глядачів
  • хокейний клуб ХК Спарта виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 4-разовий чемпіон Чехословаччини та 4-разовий чемпіон Чехії, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
  • хокейний клуб ХК Славія виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 2 разовий чемпіон Чехії, «Tipsport arena» — вміщує 13 000 глядачів
  • хокейний клуб ХК Лев Прага — новостворений клуб, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, «Tipsport arena» — вміщує 13.000 глядачів, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
  • гандбольний клуб ГК Дукла Прага (чеськ. HC Dukla Praha) — чоловіча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 28—и разовий чемпіон Чехословаччини та 3-разовий чемпіон Чехії, стадіон «Hala Ruzyně»
  • гандбольний клуб ДГК Славія Прага (чеськ. DHC Slavia Praha) — жіноча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 13—и разовий чемпіон республіки, 2-разовий чемпіон спільної чехо—словацької інтерліги WHIL, стадіон вміщує 1.200 глядачів
  • баскетбольний «університетський спортивний» клуб «USK Praha» — виступає у найвищій чеській баскетбольній лізі, 13-разовий чемпіон Чехословаччини та Чехії
  • флорбольний клуб «Tatran Omlux Střešovice» виступає у найвищій чеській флорбольній екстралізі, 15-разовий чемпіон Чехії
  • 1. чеський лоун-тенісний клуб, найстаріший в державі, тенісний ареал «Štvanice» вміщує 8 000 глядачів
  • спортивний клуб з дзюдо «USK Praha», 22-разовий чемпіон Чехії, останніх 5 років виступає без поразки
  • спортивний клуб з академічного веслування «VK Slavia Praha», виховує чемпіонів світу та олімпійських чемпіонів
  • відділення спортивного клубу з велоспорту «TJ Pankrác» (Oddíl sálové cyklistiky), спеціалізується на велополо та велобол

Цікаві факти та курйози[ред.ред. код]

  • У Празі збереглася остання у світі діюча система міської пневматичної пошти, що з'явилася уперше 1887 року. На жаль, під час повені 2002 р. декілька станцій було пошкоджено, і система перестала працювати. Чеська пошта збирається відреставрувати її і знову ввести в дію. Окрім музейно-історичного значення, така система має і чисто практичне застосування: наприклад, телеграма або дрібний пакет з поштамту в Новому місті можуть бути доставлені на Празький град впродовж 3-5 хвилин, що істотно швидше за будь-який інший вид транспорту, включаючи кур'єрську службу.
  • У 20-30 рр. XX століття в Празі був побудований найбільший у світі (площа 202 х 310 м) універсальний стадіон «Страгов» в одноіменні частині міста з трибунами на більш ніж 200 тис. місць (включаючи 50 тис. місць для сидіння), що використався для проведення зльотів чеського фізкультурно-патріотичного суспільства «Сокіл», пізніше спартакіад. По своїй місткості з ним може змагатися тільки стадіон для проведення автоперегонів в американському Індіанаполісі. У 1932 р. на острові Штванице побудований перший в Європі стадіон з штучним льодом, місце проведення чотирьох чемпіонатів світу з хокею із шайбою.
  • Бронзовий пам'ятник Яну Жижці на пагорбі Витків (висота — 9 м, маса — 16,5 т), відкритий 1950 року, нині вважається третьою за величиною бронзовою кінною статуєю у світі.
  • 17 травня 2007 року у той час діючий мер Праги Павло Бем вчинив успішне сходження на Еверест, ставши десятим чехом, що підкорив найвищу вершину світу.
  • У Празі жив рабин Єгуда Лев Бен Бецалель, який, за легендою, створив найвідомішого ґолема. За переказами, ґолем був створений на березі Влтави з чотирьох стихій. Останки голема досі лежать на горищі Старонової синагоги — найстарішої в Європі, що діє і понині. У ній збережений в недоторканості стілець, на якому рабин сидів під час молитов. Під час екскурсій гіди розповідають ренесансну притчу про ґолема, яка була розвинена в творах Карла Чапека і Густава Майрінка.

Особи пов'язані з Прагою[ред.ред. код]

Карл IV
Пам'ятник Кеплеру і Тихо Браге, Прага

Українці в Празі[ред.ред. код]

Події[ред.ред. код]

25 березня 1923 р. відбулась велика українська демонстрація (розпочалась на Вацлавській площі, пройшла через набережну, Старий Град до Старомеської площі; поліція перешкодила покласти квіти ло пам'ятника Яну Гусу) проти рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.[2]

Проживали[ред.ред. код]

Померли[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Панорама міста
Панорама міста

Бароко Праги[ред.ред. код]

Прага, костел доміканців, фреска на стелі

Празька сецесія[ред.ред. код]

Декор доби сецесії

Монументи і скульптурний декор[ред.ред. код]

Христос втішає в. Люїтгарту, Карлів міст, Прага
Карлів міст взимку

Прага на початку 21 століття[ред.ред. код]

Прага, Виноградов.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://aplikace.mvcr.cz/adresa/a/praha/index.html
  2. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 348
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]