Празька операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Празька операція
Друга світова війна
Prague liberation 1945 konev.jpg
Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв у Празі
Дата: 511 травня 1945
Місце: Прага, Чехословаччина
Результат: Перемога Червоної Армії
Сторони
СРСР СРСР
Чехословаччина Чехословаччина
Румунія Королівство Румунія
Польща Польща
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР І. С. Конєв Третій Рейх Ф. Шернер Капітуляція
Третій Рейх Л. Рендуліч
Військові сили
2,000,000 чоловік,
2,000 танків,
30,500 артилерійських установок,
3,000 літаків
900,000 чоловій,
1,900 танків,
10,000 артилерійських установок,
1,000 літаків
Втрати
40,000 загиблих та поранених,
понад 850,000 полонених
52,500 загиблих та поранених

Празька операція (5 травня — 11 травня 1945) — остання стратегічна наступальна операція Червоної Армії на Східноєвропейському театрі Другої світової війни, в ході якої була ліквідована велика угруповання ворога на території Чехословаччини і звільнено місто Прага.

Операція проводилася силами 1-го Українського фронту під командуванням Маршала І. С. Конєва.

Плани сторін[ред.ред. код]

Група армій «Центр» чисельністю до мільйона чоловік під командуванням генерал-фельдмаршала Фердинанда Шернера, виконуючи наказ Гітлера, мала намір оборонятися в районі Праги і в самому місті, перетворивши його у «другій Берлін».

За задумом нового уряду Німеччини на чолі з Карлом Деніцем група армій «Центр» повинна була утримувати райони західної і центральної Чехії з метою виграти час і забезпечити виведення військ на захід для капітуляції перед американськими військами.

5 травня 1945 року в Празі почалося народне повстання проти німецької окупації. Командування радянської армії залишалося в невіданні щодо планів армії США звільнити Прагу від німців, тому протягом тижня після капітуляції Берліна чекало вказівок. Лише отримавши переконливі підтвердження про те, що американці не стануть просуватися на схід Пльзеня, радянська армія направила основні ударні сили в напрямку Праги.

Хід операції[ред.ред. код]

6 травня ударні частини правого крила 1-го Українського фронту розпочали наступ, 8 травня — захопили місто Дрезден та увійшли на територію Чехословаччини. Спільно з військами 2-го та 4-го Українських фронтів вони оточили німецьке угруповання в районі Праги.

9 травня 1945 року 3-тя і 4-а гвардійські танкові армії 1-го Українського фронту вступили в Прагу. Загальний відступ з Праги частин Вермахту та СС почався 9 травня і швидко переросло в панічну втечу у бік західного кордону Чехословаччини. Частинам Червоної армії і спеціальним підрозділам НКДБ, що діяли спільно з чеськими партизанами, було поставлено завдання перешкодити виходу з оточення частин групи армій «Центр», зокрема, частин СС і формувань РОА. Протягом 10-13 травня йшло переслідування відступаючих і планомірне знищення відмовлялися здаватися в полон.

11 травня радянські з'єднання вийшли на лінію Хемніц — Карлові Вари — Пльзень і зустрілись з передовими частинами американської армії.

12 травня радянськими солдатами був заарештований генерал Власов.

9 травня обергруппенфюрером СС граф Карл-Фрідріх фон Пюклер вступив в переговори з командуванням 3-ї армії США, але отримав відмову в можливості капітуляції.

11 травня табір фон Пюклера був атакований диверсійною групою НКДБ і регулярні частини Червоної армії при вогневій підтримці механізованих з'єднань 3-й армії США. Штурм укріплень есесівців закінчився розгромом табору і капітуляцією гарнізону. Сам Пюклер, відповідальний за геноцид радянських громадян на території РРФСР, вчинив самогубство.

В кінці операції було захоплено у полон понад 850 тисяч німецьких солдатів і офіцерів і 35 генералів.

15 травня 1945 року генерал-фельдмаршал Фердинанд Шернер був узятий в полон американськими військами. Незабаром американці видали Шернера представникам радянської влади.

Результати[ред.ред. код]

Празька операція була останньою наступальна операцією Червоної Армії в Європі під час Другої світової війни.

Загальні втрати радянських військ в операції склали понад 50 тисяч осіб, з них близько 12 тисяч загинуло.

Безпосередньо при звільненні міста загинуло більше тисячі радянських солдатів. Одним з великих меморіальних поховань в Празі є Ольшанський цвинтар.

Під час боїв за Прагу загинули сотні бійців 1-ї дивізії РОА, безліч були поранені. Всього в Празі було вбито до 600 бійців РОА. Вони також поховані на Ольшанському цвинтарі.

Втрати вермахту — фактично весь особовий склад (900 тисяч солдатів та офіцерів): близько 40 тисяч загинуло і було поранено, понад 850 тисяч капітулювало).

Джерело[ред.ред. код]