Празька (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°36′44″ пн. ш. 37°36′14″ сх. д. / 55.61222° пн. ш. 37.60389° сх. д. / 55.61222; 37.60389

Празька
Серпуховсько-Тимірязівська лінія

Metro station Prazhskaya Moscow.jpg
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 9,5 м
Проектна назва Червоний Маяк
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) Острівна
Форма платформ(и) Пряма
Дата відкриття 6 листопада 1985 року
Архітектор(и) Е. Кыллар (рос.), З. Холупа (рос.), Е. Бржускова (рос.), В. А. Черемин (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів Е. Кыллар (рос.), З. Холупа (рос.), Е. Бржускова (рос.), В.А. Черемин (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Я. Кроупа (рос.), Г. Романцев (рос.), Е.П. Купреенко (рос.)
Виходи до Кіровоградська вул., вул. Червоного Маяка .
Час закриття 1:00
Код станції 150
Серпуховсько-Тимірязівська лінія
оборотні тупики
Алтуфьєво
Бібірево
оборотні тупики
Отрадне
ТЧ-14 Владикіно
Владикіно
СЗГ до ЛДЛ
Петровсько-Разумовська
Тимірязівська
Дмитрівська
СЗГ до ТПК
Савеловська
     
Менделєєвська
     
Цвєтний бульвар
оборотні тупики
Чеховська
Боровицька
Полянка
СЗГ до КРЛ, ЗЛ, КЛ
Серпухівська
Тульська
Нагатинська
Нагорна
Нахімовський проспект
Севастопольська
Чертанівська
ТЧ-8 Варшавське
Південна
оборотні тупики
Празька
оборотні тупики
Вулиця академіка Янгеля
Анніно
Бульвар Дмитра Донського
оборотні тупики
СЗГ до БЛ

«Празька» — станція Серпуховсько-Тимірязівської лінії Московського метрополітену була відкрита у 1985, через два роки після відкриття Серпуховсько-Тимірязівської лінії.

Одна з двох станцій московського метро, ​​що отримали назву не по розташованому поблизу міському об'єкту (друга така станція метро в Москві — «Римська»).

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладеня — 9,5 м). Побудована із збірного залізобетону. При проектуванні і будівництві були використані спеціальні шумопоглинаючі матеріали, завдяки цьому рівень шуму на станції при прибутті поїзда значно знижений.

Вестибулі і пересадки[ред.ред. код]

Станція має два вестибюлі, вихід через північний вестибюль по ескалаторах на вулицю Кіровоградська. Через південний вестибюль — по ескалаторах на вулиці Червоного Маяка та Кіровоградська, до торгового комплексу «Електронний рай».

Оздоблення[ред.ред. код]

Оздоблення станції різко випадає з московської стилістики. Насамперед, вона дуже темна. В оздоблені станції використані керамічна плитка коричневих тонів, якою оздоблені стіни, золотистий метал, що покриває прямокутної форми колони. Станцію прикрашають біла підвісна стеля, розсіює світло що ллється згори. Стеля над коліями пофарбована в чорний колір. В архітектурно-художньому оздоблені використані ескізи чеських майстрів. У вестибюлі розміщені скульптури, що символізують образ Праги, в переході — скульптура, що уособлює річку Влтаву. Біля входу на станцію — скульптурна композиція «Космонавти». Весь комплекс станції — підземний вестибюль, касові зали, підземні переходи і їх вхідні павільйони виконані в єдиному стилі — з використанням коричневої керамічної плитки і золотистих колон.

Станція побудована за участю чехословацьких архітекторів та інженерів. Одночасно в Празі за участю радянських архітекторів була побудована станція «Московська»; згодом вона була перейменована в «Андел».

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Схема колійного розвитку станції Празька

Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу.

Станція має оборотні тупики і була кінцевою станцією протягом 15 років, до відкриття станції «Вулиця Академіка Янгеля». На середину 2010-х на станції проводиться зонний оборот поїздів у години пік.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]