Пратап Сінґх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пратап Сінґх
Statue of Maharana Pratap of Mewar, commemorating the Battle of Haldighati, City Palace, Udaipur.jpg
Статуя Пратап Сінґха. м.Удайпур
Народився 9 травня 1540(15400509)
Кумбалґарх
Помер 19 січня 1597
Чаванд
Діяльність політик, військовий очільник
Титул магарана
Термін 1572–1597
Попередник Удай Сінґх II
Наступник Амар Сінґх I
Конфесія індуїзм
Батько Удай Сінґх II
Матір Джайванта Баї
Рід Сесодія
Дружина 11 дружин
Діти 17 синів

Пратап Сінґх (*महाराणा प्रताप, 9 травня 1550 —19 січня 1597) — магарана князівства Мевар у 1572–1597 роках, непримиренний ворог Великих Моголів.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з раджпутського клану Сесодія. Син Удай Сінґха II, магарана Мевара. Про його молоді роки мало відомо. У 1560 році був при вдорі великих Моголів у Делі в якості заручника, проте втік до Мевара приблизно у 1562 році. У 1567 році під час вторгнення армії падишаха Акбара до Мевара, залишивши столицю Читор. переховувався з батьком у горах. Після смерті Удай Сінґха II у 1572 році виступив в якості претендента на трон. Проте батько перед смертю бажав передати владу іншому синові — Джамалу. За допомоги впливових феодалів Пратап Сінґх став магарана.

Із самого початку свого правління Пратап Сінґх поставив за мету відвоювання земель у Моголів та відновити незалежність Мевара. Спроби Акбара дипломатичними заходами примусити визнати свою владу. Пратап розпочав тривалу партизанську війну проти могольських військ. Втім у 1576 році він зазнав ніщивної поразки при Халдігхаті, але зумів врятуватися у горах. Здійснив низку військових рейдів у Раджпутані та Мальві. Продовжуючи партизанську війну, очільник Мевара у 1582 році завдав у битві при Деварі поразки моголам. після цього зумів порвенути майже усі володіння, окрім Чітора, Аджмера й Мандалґарха.

Пратап Сінґх боровся проти Акбара до самої смерті у 1597 році. Помер у Чаванді, який був його головною політичною ставкою. Наслідував трон Амар Сінґх I.

Джерела[ред.ред. код]

  • Sharma, Dashrath (1990). Rajasthan Through the Ages: From 1300 to 1761 A.D:Volume 2 of Rajasthan Through the Ages. p. 274.