Прах до праху

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прах до праху
Ashes to ashes
AtAtitle.png
Телеканал(и) Велика Британія BBC One
Жанр Пригоди
наукова фантастика
детектив
Тривалість серії 60 хвилин
Ідея Метью Ґрехем
Ешлі Фароа
У головних ролях Кілі Хоуз
Філіп Ґленістер
Маршал Ланкастер,
Дін Ендрюс,
Монсерат Ломбард,
Деніел Мейс
Країна-виробник Велика Британія Велика Британія
Мова оригіналу англійська
На екранах 7 лютого 2008
21 травня 2010
Кількість серій 24 (Список епізодів)

Прах до праху - британський науково-фантастичний, детективний телесеріал, сиквел та спін-офф серіалу Життя на Марсі.[1]

Перша серія вийшла на каналі BBC One у лютому 2008 року. Другий сезон розпочався у квітні 2009, а фінальний третій сезон виходив з 2 квітня до 21 травня 2010.[2]

Сюжет[ред.ред. код]

Серіал оповідає історію Алекс Дрейк (Кілі Хоуз), лондонської полісменки, яка була підстрелена під час виконання операції у 2008 році чоловіком на ім'я Артур Лейтон та прийшла до тями у 1981 році. [3]

У першому епізоді розповідається, що Дрейк досліджувала події, які відбулися два роки тому у серіалі Життя на Марсі, вивчаючи звіти Сема Тайлера. Отямившись у минулому, вона зустрічає людей, яких описував Сем - Джина Ханта (Філіп Ґленістер), Рея Карлінга (Дін Ендрюс) та Кріса Скелтона (Маршал Ланкастер). З часу, що минув, відколи їх знав Сем Тайлер, вони переїхали з Манчестера до Лондона.

У стосунках Дрейк і Ханта виникає напруженість, оскільки вона не задоволена його поясненнями, чому відсутній Сем Тайлер. Крім того, Хант використовує брудні методи у роботі, у той час як Дрейк надає перевагу етичним сучасним методам. Продовжуючи тему "Життя на Марсі", протягом усього серіалу зберігається таємниця, що насправді трапилося із Алекс Дрейк: чи вона жива, чи мертва, і чи може впливати на події, що у майбутньому уже відбулися.

Кінцівка[ред.ред. код]

Останній епізод відповідає на всі питання світу серіалів Життя на Марсі/Прах до праху. Цей світ - щось на зразок лімбу або чистилище, для неупокоєних полісменів. Усі головні персонажі серіалів, включаючи Джина, Рея, Кріса і Шаз (Монсерат Ломбард) загинули за жорстоких обставин. Напевне, є і інші.

Факт того, що вони мертві, захоплює усіх зненацька, окрім Джина. Він знав це, проте забув обставини власної смерті із плином часу. Усі, за винятком Джина, "ідуть далі". Він залишається і бере на себе обов'язки Психопомпа або "Харона" для всіх загиблих офіцерів, допомагаючи їм по дорозі до бару The Railway Arms (місцевий евфемізм на означення раю).

Джин повертається до офісу, куди також прибуваю новопомерлий офіцер, тримаючи в руці iPhone (натяк на те, що він із теперішнього часу) та питає, куди зник його офіс у манері, схожій на ту, із якою прибув Сем Тайлер (Джон Сімм) у першому епізоді Життя на Марсі. Останні слова Джина ("Слівце на вушко, приятелю?") - ті самі слова, що він першими сказав Сему Тайлеру при їхній першій зустрічі.

Виробництво[ред.ред. код]

Перший сезон Праху до праху виходив по п'ятницях о 21:00 на BBC One. Епізоди режисували Джонні Кемпбел, Біллі Елтрінгем та Кетрін Моршед. Другий сезон почав виходити 20 квітня 2009 року у той же часовий слот. Дія другого сезону відбувається через шість місяців після дії першого, у 1982 році (під час Фолклендської війни).[4]

Прем'єра останнього, третього, сезон серіалу відбулася 2 квітня 2010.[5][6] В інтерв'ю журналу SFX співавтор та виконавчий продюсер Метью Ґрехем заявив, що планував зробити 3D-episode.[7] Дія серіалу знову перенеслася на рік уперед, у 1983.[8]

Філіп Ґленістер 8 червня 2009 року на передачі BBC Breakfast анонсував, що третій сезон стане останнім.[9] Продюсери заявили, що в кульмінаційний момент буде пояснено, ким насправді є Джин Хант.[10] Третій сезон завершився 21 травня 2010 року.

В інших країнах[ред.ред. код]

Серіал вперше було показно в США 7 березня 2009 року одночасно по кабельному та супутниковому телебаченню. Другий сезон почали демонструвати на BBC America 11 травня о 22:00 ET.[11]

В Австралії перший сезон Праху до праху почав виходити 10 серпня 2009 на ABC1, другий сезон було показано одразу ж після першого. Третій сезон вийшов 13 січня 2011.[12]

У Данії, перший сезон було вперше показано на каналі DR2. Він виходив з 25 листопада 2011 по вихідних о 19:05.[13]. У 2012 році його показали знову.

У Потругалії серіал показав канал Fox Life, у той час як в Латинській Америці він виходив на HBO Plus. В Італії "Прах до праху" показали на каналі Rai 4.

В ролях[ред.ред. код]

Епізоди[ред.ред. код]

Перший сезон, дія якого відбувається у 1981 році, складається із 8 епізодів, написаних в основному Ешлі Фароа та Метью Ґрехемом. Іншими авторами були Джулі Руттерфорд та Марк Грейг, які також працювали над другим сезоном Життя на Марсі. Один епізод було написано фрілансером Міком Фордом. Протягом сезону Алекс намагається з'ясувати, що трапилося із її батьками, чиї життя якось пов'язані із поліцейськими справами 1981 року. На Алекс полює таємнича фігура, яка виглядає, як клоун із кліпу на пісню Девіда Бові "Ashes to Ashes", який замінив у серіалі дівчинку з телевізора, яка переслідувала Сема Тайлера у "Житті на Марсі". Його сутність пояснюється в останньому епізоді першого сезону.

Другий сезон складається із восьми епізодів, його дія відбувається у 1982 році на фоні Фолклендської війни. З розвитком сюжету з'ясовується, що коматозне тіло Алекс знходиться у 2008 році. Вона починає отримувати дзвінки від чоловіка на ім'я Мартін Саммерс, який також є пацієнтом лікарні, до якої перемістили Алекс. Зрештою стає зрозуміло, що Саммерс намагається збільшити напруження між Дрейк та Хантом, провокуючи їх на вбивство.

В останньому, третьому сезоні, дія якого відбувається у 1983 році, Джин Хант, Алекс Дрейк та інші персонажі отримують поповнення в особі таємничого офіцера Джима Кітса. Його особа, як і всі таємниці сюжету, розкриваються в останньому епізоді.[14]

Саундтрек[ред.ред. код]

Прах до праху (перший сезон)
Обкладинка альбому «Прах до праху (перший сезон)» ((різні виконавці), 2008)
Саундтрек (різні виконавці)
Дата випуску 17 березня 2008
Жанр поп-рок
Лейбл Sony BMG Music Entertainment


Хронологія (різні виконавці)
Життя на Марсі
2007
Прах до праху (перший сезон)
(2008)
Прах до праху - Сезон 2
2009
Прах до праху (другий сезон)
Обкладинка альбому «Прах до праху (другий сезон)» ((різні виконавці), 2007)
Саундтрек (різні виконавці)
Дата випуску 20 квітня 2009
Жанр поп-рок
Лейбл Sony BMG Music Entertainment


Хронологія (різні виконавці)
Прах до праху - Сезон 1
2008
Прах до праху (другий сезон)
(2007)
Прах до праху - Сезон 3
2010
Прах до праху (третій сезон)
Обкладинка альбому «Прах до праху (третій сезон)» ((різні виконавці), 2007)
Саундтрек (різні виконавці)
Дата випуску 12 квітня 2010
Жанр поп-рок
Лейбл Sony BMG Music Entertainment


Хронологія (різні виконавці)
Прах до праху - Сезон 2
2009
Прах до праху (третій сезон)
(2007)

Саундтрек до серіалу включає пісні різних британських груп початку 1980-х, таких як The Clash, The Stranglers, Duran Duran, Jon & Vangelis, OMD та інших. В останньому епізоді звучить пісня Девіда Бові "Heroes".

CD з саундтреком до |першого сезону було випущено 17 березня 2008 року,[15] другого сезону - 20 квітня 2009,[16] третього сезону - 12 квітня 2010.[17]

Список треків[ред.ред. код]

Опис 1980-х років[ред.ред. код]

Як і у випадку із Життям на Марсі, у серіалі є анахронізми. Щонайменше про одну із них виробники знали напевно: Audi Quattro не була доступна у Британії із правим кермом у 1981 році, а тільки із лівим. Модель, показана у серіалі, виготовлялася у 1983 році.[18] Філіп Ґленістер казав, що виробнича команда боялася цього, але зрештою заявив: "Але кому до того є діло? Це кльова тачка."[19]

Крім того, у серіалі було використано декілька пісень, які на момент дії іще не були написані.

Сприйняття[ред.ред. код]

Перший епізод серіалу подивилися понад 7 мільйонів глядачів. Приблизно такий же показник був у останньої серії Життя на Марсі. Оглядачі The Guardian запевнили, що такий високий рейтинг, у першу чергу, пов'язаний саме із очікуваннями аудиторії "Життя на Марсі".[20]

Рецензії на перший епізод серіалу були змішаними:[21] позитивні від The Daily Telegraph,[22] The Herald[23] The Spectator,[24] і New Statesman[25] та негативні від The Times,[26] The Sunday Times,"[27] Newsnight Review,[28] The Guardian[29] та The Observer, які розкритикували режисуру, структуру та загальну атмосферу епізоду.[30]

Після фіналу першого сезону The Daily Mirror заявив, що для повноти картини бракувало одного чи двох епізодів, але кінцівка вийшла хорошою, і серіал заслуговує на другий сезон.[31]

Перший епізод другого сезону переглянуло 7,01 мільйони глядачів.[32][33] У цілому ж сезон справив позитивне враження. Його було номіновано на премію Crime Thriller Awards як Найкращий серіал. Кілі Хоуз та Філіп Ґленістер отримали номінації як Найкраща акторка та Найкращий актор відповідно.[34]

Фінал "Праху до праху", який відбувся у 2010 році,[35] Дін Ендрюс описав як "геніальний". він пояснив: "Усе стає на свої місця. Ви отримаєте відповіді на усі питання із "Життя на Марсі" та "Праху до праху"."[36] Останній епізод переглянуло 6,45 мільйона глядачів.[37]

Культурний вплив[ред.ред. код]

У 2010 році Лейбористська партія використала підправлене зображення Джина Ханта на Quattro з обличчям Девіда Кемерона під час парламенстьких виборів 2010. На плакаті був текст: "Не дайте йому повернути Британію у 80-і"[38][39] – порівнюючи його із Маргарет Тетчер, яка наприкінці каденції довела країну до зменшення зарплат та зростання безробіття.

У відповідь на це консерватори скопіювали зображення, але змінили гасло: "Заведіть Quattro. Час для змін. Голосуйте за Зміни. Голосуйте Консервативно"[40] Згодом Kudos Productions, яка володіє правами на персонажа Джина Ханта висунула вимогу до обох партій припинити використовувати ці зображення.[41]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Press Office – Ashes To Ashes press pack». BBC. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2010-03-18. 
  2. «Press Office – Network TV Programme Information BBC Week 13 Unplaced». BBC. 10 February 2004. Архів оригіналу за 24 March 2010. Процитовано 18 March 2010. 
  3. «Ashes to Ashes – swapping the Ford Cortina for an Audi Quattro, DCI Gene Hunt rolls up his sleeves and embraces the Eighties in sequel to Life On Mars». BBC. 2007-04-11. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2007-04-11. 
  4. «Press Office – Ashes To Ashes series two press pack». BBC. 26 March 2009. Архів оригіналу за 29 March 2009. Процитовано 31 March 2009. 
  5. «Press Office – Press Release». BBC. 2009-09-25. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2010-05-22. 
  6. «Ashes To Ashes series 3 start date confirmed». Den of Geek. Архів оригіналу за 22 March 2010. Процитовано 18 March 2010. 
  7. «the leading science fiction, fantasy and horror magazine». SFX. 2009-04-20. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2009-06-08. 
  8. «TV – Tube Talk – Tube Talk goes to the TV Quick Awards». Digital Spy. 2009-09-08. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2010-05-22. 
  9. «Entertainment | Arts & Culture | One more series for TV's Ashes». BBC News. 8 June 2009. Архів оригіналу за 12 June 2009. Процитовано 8 June 2009. 
  10. «Entertainment | Ashes to Ashes gets third series». BBC News. 8 June 2009. Архів оригіналу за 9 June 2009. Процитовано 8 June 2009. 
  11. «Ashes to Ashes – Season 2 The highly anticipated second season premieres May 11th at 10/9c.». Архів оригіналу за 24 April 2009. Процитовано 3 May 2009. 
  12. «Watch Now | ABC Television | Catch-up TV, Download, Subscribe or Watch Now on ABC iView». Abc.net.au. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2012-12-07. 
  13. [1][недійсне посилання]
  14. «Press Office – Ashes To Ashes series three press pack: introduction». BBC. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2010-03-18. 
  15. «Music – News – 'Ashes To Ashes' soundtrack announced – Digital Spy». Digital Spy<!. 5 March 2008. Архів оригіналу за 28 March 2009. Процитовано 21 March 2009. 
  16. «Ashes to Ashes Official Soundtrack Website». The Back in Times. Процитовано 2009-06-08. 
  17. «Sony CMG Music Entertainment Limited». Sony CMG Music Entertainment Limited. 12 April 2010. Архів оригіналу за 22 May 2010. Процитовано 13 April 2010. 
  18. Philip Glenister interview // In Gear supplement, The Sunday Times,. Процитовано 4 March 2008.
  19. Nathan, Sara (17 January 2008). «Ashes to Ashes: Dust to dust». The Sun (UK: News Group Newspapers). Процитовано 17 January 2008. 
  20. Ashes burns up the opposition, The Guardian, 8 February 2008
  21. A perfectly smooth change of gear, by Robert Hanks, The Independent, 8 February 2008. Retrieved 08 02 2008.
  22. Last night on television: Ashes to Ashes (BBC1) – Cutting Edge: Who Killed the Playboy Earl? (Channel 4) by Gerard O'Donovan, Daily Telegraph, 8 February 2008
  23. Back in the Day when PC meant Copper by David Belcher, The Herald, 8 February 2008
  24. In praise of Ashes to Ashes, by Matthew d'Ancona, The Spectator, 8 February 2008
  25. Let's do the time warp again, by Rachel Cooke, New Statesman, 7 February 2008
  26. Ashes to Ashes, TV review by Andrew Billen, The Times, 16 January 2008
  27. A A Gill (10 February 2008). «Attenborough takes on reptiles in Life in Cold Blood». Sunday Times (UK). 
  28. NewsNight Review, 7 February 2008, on BBC iPlayer, duration 35 minutes, requires Windows XP or Windows Vista
  29. Sam Wollaston (8 February 2008). «Last night's TV». The Guardian (UK). 
  30. Kathryn Flett (10 February 2008). «Fading hopes of Life after Mars». The Observer (UK). 
  31. «BBC Newsbeat: Glenister defends ''Ashes to Ashes'' co-star». BBC News. 13 March 2008. Процитовано 8 June 2009. 
  32. BBC Press Office. "Network TV BBC Week 16 Highlights 18–24 April 2009". Прес-реліз. Переглянутий 7 April 2009.
  33. Ashes fires back for second seriesMedia Guardian, 27 March 2008
  34. Allen, Kate (7 September 2009). «Coben, Cole, Atkinson vie for crime awards». The Bookseller. Процитовано 7 September 2009. 
  35. «Keeley Hawes Interview». Tv.sky.com. Архів оригіналу за 6 June 2010. Процитовано 22 May 2010. 
  36. «Ashes to Ashes Final Episode». Tv.sky.com. Архів оригіналу за 17 April 2010. Процитовано 22 May 2010. 
  37. «Television – News – 'Ashes To Ashes' finale draws 6.5 million». Digital Spy. 2009-06-09. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2010-08-06. 
  38. BBC News (3 April 2010). «BBC News – Gene Hunt poster sparks propaganda battle». London: BBC News. Процитовано 15 December 2010. 
  39. Simon Walters, Glen Owen (6 April 2010). «Cameron becomes 80s TV cop Gene Hunt in new Labour campaign poster». The Daily Mail Online (London). Процитовано 15 December 2010. 
  40. Roya Nikkhah (3 April 2010). «Labour's Ashes to Ashes Gene Hunt poster attack on Tories backfires». The Daily Telegraph (UK). 
  41. Richmond, Shane (8 April 2010). «General Election 2010: Labour's Ashes to Ashes advert causes more embarrassment». The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 11 April 2010. Процитовано 25 April 2010. 

Посилання[ред.ред. код]