Працездатність (техніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Працезда́нтість або працезда́тний станстан виробу (машини, деталі), при якому він спроможний виконувати певні функції при збереженні значень параметрів в межах, заданих нормативно-технічною документацією та/або конструкторською документацією[1]. Властивість елементу або системи безперервно зберігати працездатність при певних умовах експлуатації (до настання першої відмови у роботі) називається безвідмовністю.

Працездатний стан — стан об'єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції[2]

Основні критерії забезпечення працездатного стану:

Для більшості машин головним критерієм забезпечення працездатності є міцність. Вибір основного критерію залежить від функціонального призначення деталей та умов їх роботи. Наприклад, для кріпильних виробів (болт, шпилька, заклепка) основним критерієм є міцність. А для ходових гвинтів — зносостійкість.

Для підвищення працездатності часто застосовують термообробку, функціональні покриття або мастила.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 27.002-89 Надежность в технике. Основные понятия. Термины и определения.
  2. ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення

Джерела[ред.ред. код]

  • Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — Афіша. — 560 с. — ISBN 966-8013-58-1.
  • Корець М. С. Основи машинознавства: навч. посібник / М. С. Корець, А. М. Тарара, І. Г. Трегуб. — К., 2001. — 144 с.
  • Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге. — К.: Кондор, 2004. -584 с. ISBN 966-7982-22-1