Премія імені М. І. Лобачевського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Премія імені М. І. Лобачевського
Країна  Росія
Тип наукова нагородаd і премія
На честь: Лобачевський Микола Іванович
Нагородження
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії імені М. І. Лобачевського (18)
Черговість
Сайт ras.ru/about/awards/awdlist.aspx?awdid=62

Премія імені М. І. Лобачевського — нагорода, що присуджується РАН за видатні роботи в галузі геометрії. Названа на честь М. І. Лобачевського, відомого російського математика, творця геометрії Лобачевського.

Історія[ред. | ред. код]

Ініціатива присудження премії була присвячена до 100-річчя з дня народження М. І. Лобачевського і належить О. В. Васильєву[ru], голові Казанського фізико-математичного товариства, тісно пов'язаного з Казанським федеральним університетом, професором і ректором якого був Лобачевський. Казанське фізико-математичне товариство зібрало оргкомітет із понад ста членів (більш як 50 з яких були іноземними вченими), який заявив широкомасштабну підписку на капітал імені Лобачевського. Із зібраних коштів був відреставрований надгробок на могилі вченого і створений пам'ятник Лобачевському навпроти Казанського університету.

На момент заснування премії в 1895 році залишився основний капітал становив 6000 рублів золотом[1], з відсотків на нього раз на 3 роки виплачувалася премія в розмірі 500 рублів. При перших трьох Присудженнях написаному критичному відгукові на роботу номінанта присуджувалася золота медаль імені М. І. Лобачевського.

У 1918 році капітал Лобачевського був «секвестрованим» (тобто конфісковано), але в 1925 році за клопотанням Казанського фізико-математичного товариства Наркомат освіти вніс премію у свій кошторис. Проте, за наступні 20 років премія присуджувалася лише тричі.

Після другої світової війни постановою Ради Міністрів СРСР від 29 січня 1947 року «Про премії імені великого російського вченого М. І. Лобачевського» було вирішено заснувати дві премії, міжнародну та заохочувальну для радянських учених, присудження яких було покладено на Президію Академії наук СРСР. Постановою Академії наук СРСР від 20 березня 1947 року при відділенні Фізико-математичних наук Академії наук СРСР було створено комісію з присудження відповідних премій. Згодом постановою Ради Міністрів СРСР від 23 червня 1956 року замість двох премій була встановлена одна з періодичністю присудження один раз в три роки.

3 серпня 1956 року Президія АН СРСР постановила присуджувати премію радянським та іноземним вченим за найкращі роботи з геометрії, переважно неевклідової[2].

У 1959 році вийшло рішення Президії АН СРСР, що визначало основні принципи присудження нагород, за яким персональні премії стали присуджуватися раз на три роки й щороку можливо преміювати колектив до трьох номінантів[3].

16 серпня 1963 року Президія АН СРСР постановила підпорядкувати комісію з присудження премії імені М. І. Лобачевського відділенню математики АН СРСР. З 1966 року премія присуджується відповідно до типового положення про золоті медалі й премії АН СРСР імені видатних вчених. Дата присудження премії — 1 грудня (день народження М. І. Лобачевського).

8 червня 1993 року Президія РАН затвердила Положення про золоті медалі й премії імені видатних вчених, які присуджуються Російською академією наук[4]. Відповідно до нього премія імені М. І. Лобачевського присуджується один раз на три роки «За видатні результати в галузі геометрії».

Медаль імені М. І. Лобачевського[ред. | ред. код]

Постановою Ради Міністрів УРСР від 18 червня 1991 року № 380 в ознаменування 200-річчя з дня народження першовідкривача неевклідової геометрії Миколи Івановича Лобачевського була заснована медаль імені видатного вченого. З 1992 року, відповідно до Положення про порядок присудження медалі імені М. І. Лобачевського[5], «медаль присуджується Вченою Радою Казанського державного університету один раз на п'ять років радянським і закордонним ученим за видатні роботи в галузі геометрії». Конкурс проводиться одночасно і спільно з конкурсом на премію ім. М. І. Лобачевського Російської академії наук, до складу журі конкурсу входять представники РАН і співробітники Казанського університету. На відміну від традиції 1897–1903 рр. (коли були вручені 4 медалі за 3 церемонії), медаль вручається НЕ рецензентам представлених робіт, а безпосередньо їх авторам.

Станом на 2010 рік також були вручені 4 медалі за 3 церемонії (1992, 1997, 2002 рр.).

Нагороджені премією імені М. І. Лобачевського[ред. | ред. код]

Нагороджені медаллю імені М. І. Лобачевського від КГУ[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Каган В. Ф. Лобачевский. — Видання друге, доповнене. — М.-Л. : АН СРСР, 1948. — С. 437. Архівовано з джерела 15 грудня 2007
  2. Клейн Ф. «Неевклідова геометрія». — М.-Л. : ОНТІ, 1936. — С. 356. Архівовано з джерела 4 березня 2016
  3. Т. В. Кульматова. «Академічні премії» і збори в БАН робіт, удостоєних Російською академією наук золотих медалей і премій // Міжнародна наукова конференція «Рум'янцевські читання - 2008». — 2008. — Вип. Тема: Роль бібліотек у розвитку та зміцненні сімейних цінностей та вирішенні демографічних проблем (11 квітня).
  4. Положення про золоті медалі і премії імені видатних вчених, які присуджуються Російською академією наук
  5. Положення про порядок присудження медалі імені М. І. Лобачевського «За видатні роботи в галузі геометрії». Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 13 листопада 2014.

Посилання[ред. | ред. код]