Прем'єр-міністр Франції
Прем'є́р-міні́стр Францу́зької респу́бліки (фр. le Premier Ministre de la République Française) — голова французького уряду. У 1870–1958 офіційно посада називалася Голова ради міністрів (фр. Président du Conseil de Ministres).
Резиденція — Матіньйонський палац в Парижі.
У П'ятій республіці прем'єр-міністр відповідає за поточну внутрішню і економічну політику. На відміну від міністрів, має право видавати укази (фр. décrets) загального характеру. Вважається відповідальним особисто за політику уряду; популярність його прямо залежить від поточного стану справ в державі. У період, коли прем'єр і президент представляють різні партії, у прем'єр-міністра звичайна більше самостійності в діях.
Прем'єр-міністр призначається президентом республіки. Затвердження його кандидатури Національними зборами не вимагається, але, оскільки Національні збори мають право у будь-який момент оголосити уряду вотум недовіри, зазвичай прем'єр представляє ту партію, яка має в НС більшість місць (нехай навіть якщо президент належить до іншої партії). Прем'єр-міністр складає список міністрів свого кабінету і представляє його на затвердження президентові республіки.
З 15 травня 2012 року уряд очолює Жан-Марк Еро.
Прем'єр-міністри Четвертої республіки[ред.]
Прем'єр-міністри П'ятої республіки[ред.]
Президентство Шарля де Голля (1959–1969)[ред.]
- Мішель Дебре 1959–1962
- Жорж Помпіду 1962–1968
- Моріс Кув де Мюрвіль 1968–1969
Президентство Жоржа Помпиду (1969–1974)[ред.]
- Жак Шабан-Дельмас 1969–1972
- П'єр Мессмер 1972–1974
Президентство Валері Жискар д'Естена (1974–1981)[ред.]
- Жак Ширак 1974–1976
- Раймон Барр 1976–1981
Президентство Франсуа Міттерана (1981–1995)[ред.]
- П'єр Моруа 1981–1984
- Лоран Фабіус 1984–1986
- Жак Ширак (вдруге) 1986–1988
- Мішель Рокар 1988–1991
- Едіт Крессон 1991–1992
- П'єр Береговуа 1992–1993
- Едуар Балладюр 1993–1995
Президентство Жака Ширака (1995–2007)[ред.]
- Ален Жюппе 1995–1997
- Ліонель Жоспен 1997–2002
- Жан-П'єр Раффарен 2002–2005
- Домінік де Вільпен 2005–2007
Президентство Ніколя Саркозі (2007–2012)[ред.]
- Франсуа Фійон 2007–2012
Президентство Франсуа Олланда (2012-)[ред.]
- Жан-Марк Еро 2012—
Література[ред.]
- Raphaëlle Bacqué, L'enfer de Matignon. Ce sont eux qui en parlent le mieux, Paris, Albin Michel, septembre 2008, 318 p. (ISBN 978-2-226-18680-5).