Преображенська церква (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Преображенська церква (Церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа)
Church of Transfiguration (Ukraine, Lviv) 00.jpg
Преображенська церква.
Вид з рогу вулиць Лесі Українки та Краківська
Розташування Україна Україна, Львів
Координати 49°50′36″ пн. ш. 24°01′45″ сх. д. / 49.8436000° пн. ш. 24.0293417° сх. д. / 49.8436000; 24.0293417
Архітектор Сильвестр Гавришкевич
Початок будівництва 1878
Кінець будівництва 1898
Належність УГКЦ
Адреса вул. Краківська, 21
Преображенська церква. Інтер'єр

Преображенська церква (повна назва: Церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа) у Львові, Україна. Розташована на території центральної частини міста Львів (Галицький район, колишнє Середмістя), за адресою: вул. Краківська № 21.

Передісторія[ред.ред. код]

Церква Преображення Господнього постала на місці костелу Найсвятішої Трійці отців Тринітаріїв, котрі заклали свій монастир 1703 року біля краківської брами. У 1783 році монастир закрито, а його будівлі призначено спочатку для судових установ. За розпорядженням цісаря Йосифа ІІ в колишньому монастирі відкрито університет: у приміщенні костелу влаштували бібліотеку та актовий зал, у якому 16 листопада 1784 року відбулась урочиста інавгурація університету. Коли 2 листопада 1848 року університетські будівлі були зруйновані артилерійським вогнем та пожежею, університет перебрався на вул. Святого Миколая (тепер Грушевського), а зруйновані будівлі цісар Франц Йосиф І подарував своїм вірним русинам, котрі збудували тут у 1851-1864 роках Народний дім, який, на думку Головної Руської ради, мав стати репрезентаційним та культурним осередком галицьких українців.

Спорудження нового храму[ред.ред. код]

На основі збережених мурів колишнього костелу тринітаріїв почалось спорудження другої (після Успенської) церкви для львівського середмістя. У 1850 році архітектор Антон Фрех виготовив перший проект майбутньої церкви, який так і не дочекався реалізації: тут тимчасово влаштовано склад декорацій для театру Скарбка (тепер театр ім. М. Заньковецької).

Змінилась архітектурна мода і 1874 року вже затверджено другий проект храму, розроблений Сильвестром Гавришкевичем. Будівництво тривало двадцять років (1878-1898), ще кілька років велись роботи над оздобленням Преображенської церкви, яку освячено 29 квітня 1906 року митрополитом Галицьким Андреем Шептицьким, єпископом Перемишльським Костянтином Чеховичем та єпископом Станіславівським Григорієм Хомишиним. Над оздобленням храму працювали митці Леонард Марконі, Тадей Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Копистинський, Корнило Устиянович, Андрій Коверко.

6 січня 1919 року під час українсько-польських боїв за Львів у стіну церкви зі сторони вулиці Корнякта влучив снаряд, однак вибуху не сталось. В пам'ять про це снаряд було вмуровано у стіну та зроблено підпис «6.1.1919». Кладку навколо снаряду непотиньковано. В середині 1990-х років під час ремонтних робіт було стерто цифру "шість" й одиницю, і залишено лише рік. 1999 року напис відновлено, однак з невідомих причин тепер там зазначено «5.1.1919»[1]

Новітня історія[ред.ред. код]

Преображенська церква першою у Львові повернулася до УГКЦ: 29 жовтня 1989 року, в неділю, священик Преображенської церкви о. Ярослав Чухній з благословення Львівського єпископа катакомбної УГКЦ Володимира Стернюка оголосив під час Літургії молитву за Святішого Вселенського Архієрея Івана Павла II Папу Римського і Блаженнішого патріарха Мирослава Івана і преосвященнішого архієпископа і митрополита Володимира Стернюка. Після Служби Божої о. Ярослав зачитав заяву до владики Володимира Стернюка з проханням прийняти його з вірною паствою в лоно Греко-Католицької Церкви. Отця Чухнія підтримала більшість парафіян та інші священики катакомбної церкви. Увечері 29 жовтня та в наступні дні та ночі у храмі залишались як сторожа до сотні греко-католиків. Цілодобові чатування тривали кілька місяців.[Джерело?]

Цікавинка[ред.ред. код]

У 1948 році на вулиці Краківській, перед Преображенською церквою був застрелений керівник ініціативної групи з переходу греко-католиків у підпорядкування православного Московського патріархату о. Гавриїл Костельник. Радянська пропаганда звинуватила в його вбивстві підпілля ОУН, Хоч і не виключено, що сталінські спецслужби прибрали небажаного свідка ліквідації УГКЦ.[Джерело?]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рифяк Р. Про пам'ятки україно-польської війни 1918—1919 рр. // Галицька брама. — № 9-10 (57-58). — 1999. — С. 32.

Джерела[ред.ред. код]

  • Вуйцик В. С. Церква Преображення Господнього у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14. — Львів : 2004. — С. 64—67. — ISBN 966-95066-4-13.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів: Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2
  • Могитич Р. І. Історико-архітектурний атлас Львова. Преображенська церква. — Львів: Центр Європи, 1997.

Посилання[ред.ред. код]