Препозиціоналізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Препозиціоналізація (від лат. praepositions — прийменник) — перехід інших частин мови в прийменник, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення прийменника (підрядний зв’язок іменника, іменникового займенника, числівника як залежних компонентів з головним у словосполученнях із синтаксичним керуванням).

Препозиціоналізуються:

  • прислівники: назустріч, довкола, всередині, обіч, поруч, праворуч, ліворуч, осторонь, попереду, просто, неподалік, уздовж;
  • іменники: круг, коло, край, шляхом.

Див. також[ред. | ред. код]

Ад'єктивація

Література[ред. | ред. код]