Префікс (мовознавство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Префікс — це частина похідної основи, яка стоїть перед коренем і надає слову певного смислового значення:

писати — написати, переписати, дописати, відписати, список.

1. Префікс с- в українській мові пишеться тільки перед глухими к, п, т, ф, х:

сказати, спинити, стиха, сформувати, сховати.

Перед іншими приголосними вживається префікс з- (із-):

зробити, ізвечора, зцілити, ізнов, зловити.

Якщо корінь слова починається сполученням кількох приголосних звуків, то для полегшення вимови вживається префікс зі-

зіскочити, зітхати, зізнання, зіставлення.

Префікс зі- пишеться також перед губними приголосними, якщо далі йде йотований голосний [йа], [йу], [йе], [йі]:

зів'янути (зів'йанути), зім'яти (зі-м'йати), зів'ються (зів'йуться).

2. У префіксах роз-, без-, через- кінцевий приголосний, на відміну від російської мови, не змінюється:

розбити, розписка, безформний, черезсідельник.

Префікси розі-, обі-, віді-; піді- пишуться в таких самих випадках, як і префікс зі-:

розіграти, розім'яти, розіпхати, обіграти, відігнути, надібрати, підім'яти.

3. Префікс при- надає словам значення наближення, приєднання, близькості:

прийшов, прибив, привіз, причепив, прикордонний, пришкільний, причал, привабливо.

Префікс прі- вживається тільки в словах прізвище, прірва, прізвисько.

4. Префікс пре- вживається на означення вищої міри якості:

премудрий, прекрасно, пречистий, превеликий, предобрий.

У словах президія, прелюдія, презирство префікс пре- злився з коренем.

5. У префіксах ви-, межи- пишемо и:

вибігти, вислів, межиріччя.

6. Складні слова можуть утворюватися за допомогою сполучних звуків [о], [е], [є]. Після твердих основ і шиплячих пишеться сполучний звук [о], після м'яких приголосних основи, зокрема після л і ц,— [е], після голосних — [є]:

пароплав, дощомір, пішохід, землемір, краєзнавство.

Окремі слова слід запам'ятати: вищезгаданий, нижчепідписаний, очевидно, кожум'яка, конов'язь, костогриз, життєпис.

7. Перед дальшою приголосною складного слова пишуться числівники один- (одно-), два- (дво-), три-, чотири-;