Прибалтійсько-фінські мови
| Прибалтійсько-фінські мови | |
|---|---|
| Поширена в: | Естонії, Фінляндії, Росії, Латвії |
| Регіон: | Прибалтика |
| Носії: | 7 млн. |
| Класифікація: | Уральська Фіно-угорська Фіно-пермські мови Фіно-волзькі мови Прибалтійсько-фінські мови |
| Офіційний статус | |
| Державна: | Естонія, Фінляндія |
| Офіційна: | Карелія, Латвія |
| Коди мови | |
Прибалтійсько-фінські мови, або фінські мови[1] — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів чоловік, є частиною уральської мовної сім'ї.
Основні сучасні представники прибалтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав[2] інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, людіцька, вепська, водська, на яких розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і сетуська є діалектами Південноестонської мови у південно-східній Естонії і лівська мова у Латвії.
У 20-му столітті мовців ливської і водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли[2].
Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (в північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською.
Зміст |
Загальна характеристика [ред.]
Балтійсько-фінські мови є синтетичними і аглютинативними на відміну від оточуючих індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні і аглюативні за мови південної групи.
Фонетика і фонологія [ред.]
- Наголос робиться на першому складі.
- Довжина звуків визначає значення слів, порівняйте фінські слова tuli (вогонь) tuuli (вітер) и tulli (офіс) (вогонь).
- Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголосних[3].
- Мають багато дифтонгів. В естонський, наприклад вживаються дифтонги: iu, ei, ea, eo, äi, äe, äo, äu, öi, öe, öa, üi, õi, õe, õa, õu, ai, ae, ao, au, oi, oe, oa, ou, ui.
Морфологія [ред.]
- Відсутність граматичного роду.
- Багата система відмінників, порівняйте:
| фінська | карельська | вепська | іжорська | водська | естонська | лівська |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 15 | 12–13 | 17–18 | 13–14 | 14 | 14 | 8 |
- Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині прибалтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: kirja-ni (моя книга), kirja-si (твоя книга), kirja-nsa (його книга), kirja-mme (наша книга), kirja-nne (ваша книга), kirja-nsa (їхня книга).
- Існування спеціального каузативного суфіксу дієслова, порівняйте фінські дієслова: tappaa (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).
Синтаксис [ред.]
- Основний порядок слів: SVO (підмет - присудок - додаток).
- Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: en lue (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаєм), ette lue (не читєте), eivät lue (не читати).
Лексика [ред.]
- Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих прибалтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:
| українська | фінська | карельська | вепська | іжорська | водська | естонська | лівська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| чоловік | mies | mies | mužik | meez | meez | mees | mìez |
| мати | äiti | emä | mam | emä | emä | ema | jemà |
| Я | minä | mie | minä | miä | miä | mina/ma | ma |
| він / вона / воно | hän | heän | hän | hän | tämä | tema/ta | ta |
| сказати | sanoa | sanuo | sanuda | sannoa | sanoa | ütelda | ütl |
| книга | kirja | kirja | kirj | kirja | tširja | raamat | rōntəz |
| білий | valkoinen | valkoine | vauged | valkea | valkea | valge | vālda |
| камінь | kivi | kivi | kivi | kivi | tšivi | kivi | kiuv |
Примітки [ред.]
- ↑ Baltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See The Finnic languages by Johanna Laakso in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180. Internationally scholars most often refer by Finnic languages to the Finno-Permic languages, comprising of the Baltic-Finnic, Volga-Finnic, Permic and Sami languages. See A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69, or Finno-Ugric languages at concise.britannica
- ↑ а б Finnic Peoples at Encyclopædia Britannica
- ↑ Turunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.
