Прибалтійсько-фінські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прибалтійсько-фінські мови
Поширена в: Естонії, Фінляндії, Росії, Латвії
Регіон: Прибалтика
Носії: 7 млн.
Класифікація: Уральська
 Фіно-угорська
  Фіно-пермські мови
   Фіно-волзькі мови    
Прибалтійсько-фінські мови
Офіційний статус
Державна: Естонія, Фінляндія
Офіційна: Карелія, Латвія
Коди мови

Прибалтійсько-фінські мови, або фінські мови[1] — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів чоловік, є частиною уральської мовної сім'ї.

Основні сучасні представники прибалтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав[2] інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, людіцька, вепська, водська, на яких розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і сетуська є діалектами Південноестонської мови у південно-східній Естонії і лівська мова у Латвії.

У 20-му столітті мовців ливської і водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли[2].

Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (в північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Балтійсько-фінські мови є синтетичними і аглютинативними на відміну від оточуючих індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні і аглюативні за мови південної групи.

Фонетика і фонологія[ред.ред. код]

  • Наголос робиться на першому складі.
  • Довжина звуків визначає значення слів, порівняйте фінські слова tuli (вогонь) tuuli (вітер) и tulli (офіс) (вогонь).
  • Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголосних[3].
  • Мають багато дифтонгів. В естонський, наприклад вживаються дифтонги: iu, ei, ea, eo, äi, äe, äo, äu, öi, öe, öa, üi, õi, õe, õa, õu, ai, ae, ao, au, oi, oe, oa, ou, ui.

Морфологія[ред.ред. код]

  • Відсутність граматичного роду.
  • Багата система відмінників, порівняйте:
фінська карельська вепська іжорська водська естонська лівська
15 12–13 17–18 13–14 14 14 8
  • Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині прибалтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: kirja-ni (моя книга), kirja-si (твоя книга), kirja-nsa (його книга), kirja-mme (наша книга), kirja-nne (ваша книга), kirja-nsa (їхня книга).
  • Існування спеціального каузативного суфіксу дієслова, порівняйте фінські дієслова: tappaa (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).

Синтаксис[ред.ред. код]

  • Основний порядок слів: SVO (підмет - присудок - додаток).
  • Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: en lue (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаєм), ette lue (не читєте), eivät lue (не читати).

Лексика[ред.ред. код]

  • Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих прибалтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:
українська фінська карельська вепська іжорська водська естонська лівська
чоловік mies mies mužik meez meez mees mìez
мати äiti emä mam emä emä ema jemà
Я minä mie minä miä miä mina/ma ma
він / вона / воно hän heän hän hän tämä tema/ta ta
сказати sanoa sanuo sanuda sannoa sanoa ütelda ütl
книга kirja kirja kirj kirja tširja raamat rōntəz
білий valkoinen valkoine vauged valkea valkea valge vālda
камінь kivi kivi kivi kivi tšivi kivi kiuv

Примітки[ред.ред. код]

  1. Baltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See The Finnic languages by Johanna Laakso in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180. Internationally scholars most often refer by Finnic languages to the Finno-Permic languages, comprising of the Baltic-Finnic, Volga-Finnic, Permic and Sami languages. See A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69, or Finno-Ugric languages at concise.britannica
  2. а б Finnic Peoples at Encyclopædia Britannica
  3. Turunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.