Придністровська Молдавська Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Придністровська Молдавська Республіка
рум. Република Молдовеняскэ Нистрянэ
рос. Приднестровская Молдавская Республика

Прапор Придністровської Молдавської Республіки Герб Придністровської Молдавської Республіки
Прапор Герб
Гімн: «Ми славимо край Придністров'я»
Розташування Придністровської Молдавської Республіки
Столиця Тирасполь
Офіційні мови українська, російська, молдавська (кирилиця)
Державний устрій Президентська республіка[1]
Президент Євген Шевчук
2 вересня 1990 
Площа
 - Загалом 4 163 км²
 - Води (%) 2,35
Населення
 - оцінка 1 січня 2012 р. 505,2 тис. (2014 оцінка)[2] ({{{population_estimate_rank}}})
 - перепис 2004 р. 555 357[3]
 - Густота 123 4/км²
Валюта Придністровський рубль (PRB)
Часовий пояс EET (UTC+2)
Домен інтернету Жодного
Телефонний код +373
Запит «Придністров'я» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Запит «ПМР» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Ця стаття про самопроголошену державу. Про адміністративну одиницю у складі Молдови див. Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я

Придністро́вська Молда́вська Респу́бліка (скрочено ПМР, Придністров'я або Наддністрянщина[4]) — самопроголошена держава у Східній Європі, територію якої міжнародна спільнота визнає частиною Республіки Молдова, проте остання не має контролю над регіоном. Займає майже всю молдовську частину лівого берега Дністра, а також кілька населених пунктів на правому березі річки. На північному сході межує з Україною (Одеська та Вінницька області), на південному сході — з Молдовою.

Незалежність ПМР було проголошено 25 серпня 1991 року, після чого між сепаратистами та молдовськими військами почався короткочасний збройний конфлікт, що завершився фактичною перемогою сепаратистів, підтриманих російською армією.

2007 року в ПМР було проведено референдум, на якому, за офіційними даними, 98% виборців висловилися за незалежність республіки і майбутню інтеграцію з Російською Федерацією. Результати референдуми не було визнано на міжнародному рівні. Станом на тепер конфлікт не розв'язано, він перебуває у замороженому стані.

Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом. Його незалежність не визнає жодна країна-член ООН, лише кілька держав з невизначеним статусом (Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах).

Столицею ПМР є місто Тирасполь, офіційними мовами — російська, молдовська (в кириличному письмі) та українська. Прапором ПМР є прапор Молдовської РСР. Валюта — придністровський рубль.

Історія[ред.ред. код]

У складі СРСР і Румунії[ред.ред. код]

Мапа МАРСР.

До 1940 р. частина території Придністровської Молдавської Республіки перебувала в складі Української РСР. В 1924 р. за ініціативою Котовського, Ткаченко та інших тут створена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (МАССР) у складі Української РСР. Вона повинна була стати плацдармом для повернення Бессарабії, яка приєдналася до Румунії в 1918 р. Радянський Союз не визнав її відторгнення, мотивуючи це, зокрема, тим, що радянські вимоги про проведення на території колишньої Бессарабської губернії всенародного плебісциту про приналежність цієї території були двічі відкинуті румунською стороною. Офіційними мовами МАРСР оголошені молдавська, українська та російська. Столицею республіки стало місто Балта, з 1928 р. її перенесли в Бірзулу (нині Котовськ), в 1929 р. — в Тирасполь, який зберігав цю функцію до 1940 р.

Після поразки Польщі у війні проти Німеччини, вступу радянських військ на території Західної України і Білорусі у вересні 1939-го і капітуляції Франції в червні 1940-го 26 червня 1940 р. СРСР в ультимативній формі зажадав від Румунії передати СРСР територію Бессарабії і Північну Буковину (район Герца включений помилково під час наступу). Позбувшись підтримки Франції, зіткнувшись з територіальними домаганнями Угорщини на заході, Румунія прийняла висунутий СРСР ультиматум. Відірвана територія Бессарабії (за винятком Південної Бессарабії, включеної в Одеську область, і Північної Бессарабії, яка разом з Північною Буковиною і районом Герци утворили Чернівецьку область УРСР) була приєднана до частини МАРСР і перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку зі столицею в Кишиневі. Балта і прилеглі до неї райони залишилися в складі УРСР без автономного статусу.

Молдавська і Українська РСР у межах 1940 р.

2 серпня 1940 р. на VII сесії Верховної Ради СРСР прийнятий Закон про створення союзної Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.

Друга світова війна[ред.ред. код]

У 1941 р. Німеччина і її союзники напали на СРСР, Румунія отримала можливістьповернути території, приєднані рік тому Радянським Союзом. До складу Великої Румунії, крім Бессарабії і північної Буковини, увійшла область між річками Південний Буг і Дністер (включаючи міста Балта, Одеса та правобережну частину м. Миколаєва), яку назвали Трансністрією («Задністров'я»).

У 1944 р., з виходом Червоної армії на Балкани, межі повернулися до положення, що існували на початок німецько-радянської війни.

Період після 1945[ред.ред. код]

В 1956 р. в Молдавській РСР (в тому числі, і на території Придністров'я) була розміщена 14-а армія. Вона залишилася тут і після розпаду СРСР, охороняючи склади озброєнь і боєприпасів — запаси, створені на випадок бойових дій на Південно-Східному театрі військових дій в Європі. В 1984 р. штаб армії переведений з Кишинева до Тирасполя.

У складі Молдавської РСР Придністров'я не мало особливого статусу.

В 1980-ті роки політика перебудови і гласності Михайла Горбачова в Радянському Союзі дозволила політичну лібералізацію на регіональному рівні. Це призвело до створення різних неформальних рухів в Молдавській РСР і відродження прорумунського націоналізму серед етнічних молдаван.[5] Найвідомішим з цих рухів був Народний фронт Молдови. Навесні 1988 р. НФМ зажадав, щоб радянська влада оголосила молдавську мову єдиною державною, повернулася до використання латинського алфавіту та визнала загальну етнічну ідентичність молдаван та румунів. Радикальніші фракції Народного фронту підтримували крайні антименшистські етноцентристські та шовіністичні позиції,[6][7] закликаючи національні меншини, особливо слов'ян (в основному, росіяни і українці) і гагаузів залишити або виключити з Молдови.[8]

Придністровська республіка[ред.ред. код]

Порівняння території Молдови (світлий колір) і Придністров'я (темний)

На початку 1990-их серед політичної еліти Молдови були поширені прорумунські настрої, існувала ідея об'єднання Молдови та Румунії в єдину державу. Ця ідея була неприйнятною для політичної еліти придністровського регіону. Етнічно-мовний склад Придністров'я суттєво відрізняється від загальномолдавського, тут молдавани не складають більшості, натомість значну частину населення складають українці та росіяни.

Придністровська Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (ПМРСР) проголошена як радянська республіка в складі СРСР на II Надзвичайному З'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я, що відбувся в Тирасполі 2 вересня 1990 р. Це було спричинено конфліктом інтересів політичної еліти центру Молдови та місцевих політичних еліт, що виник внаслідок перебудови СРСР та МРСР зокрема.

22 грудня 1990 р. президент СРСР Михайло Горбачов підписав указ «Про заходи щодо нормалізації обстановки в РСР Молдова», в 4-му пункті якого ухвалювалося «рахувати такими, що не мають юридичної сили… рішення II з'їзду депутатів Рад різних рівнів з деяких населених пунктів Придністров'я від 2 вересня 1990 року про проголошення… Молдавської Придністровської Радянської Соціалістичної Республіки».[9]

25 серпня 1991 р. Верховна Рада ПМРСР прийняла «Декларацію про незалежність ПМРСР» (Молдова проголосила незалежність двома днями пізніше).

27 серпня 1991 р. парламент Молдавської РСР прийняв закон № 691 «Про декларацію про незалежність», який оголошував що не має юридичної сили закон 2 серпня 1940 р. «Про утворення союзної Молдавської РСР», відповідно до якого МАРСР стала частиною Молдавської РСР, підкреслюючи, що "не запитавши населення Бессарабії, півночі Буковини та області Херца, насильно захоплених 28 червня 1940 року, а також населення Молдавської АРСР (Задністров'я), утвореної 12 жовтня 1924 року, Верховна Рада СРСР, в порушення своїх конституційних повноважень, прийняла 2 серпня 1940 року закон «Про утворення союзної Молдавської РСР».[10]

5 листопада 1991 р., у зв'язку з розпадом СРСР, ПМРСР перейменована в Придністровську Молдавську Республіку (ПМР). У молдавській версії назва звучить як «Дністровська Молдавська Республіка».

Ігор Смирнов — перший президент ПМР.

1992 року економічний інтерес придністровської еліти у продовженні співпраці з Росією та Україною, на відміну від прагнення молдовської влади до поглиблення співпраці з Румунією, ідеологічно підкріплений мовним протистоянням став наріжним каменем конфлікту, який у першій половині 1992 року вилився у збройне протистояння. На користь ПМР зіграла наявність на її території добре оснащеної 14-ої російської армії. Зрештою 21 липня 1992 року між Молдовою та Росією було підписано Угоду про принципи врегулювання конфлікту в Придністров'ї.

У 2006 р. в ПМР пройшов референдум, в результаті якого за приєднання до Росії проголосували 97,2% виборців.

У березні 2011 р. Wikileaks опублікував телеграму з посольства США в Києві, у Вашингтон в 2007 році. Це листування американських дипломатів мало назву «Україна і Молдова: Придністров'я і причини обопільного роздратування». В якому зазначалося, що молдавські політики неформально підтримували входження Румунії в Євросоюз з можливістю вірогідного приєднання Правобережжя до Румунії і повернення Лівобережжя (Придністров'я) Україні.

У грудні 2011-го внаслідок чергових (п'ятих) президентських виборів відбулася зміна президента республіки. Відтак 30 грудня 2011 року Ігор Смирнов, що обіймав цю посаду з 13 грудня 1991 року, передав повноваження новообраному Євгену Шевчуку.

У грудні 2013 р. Верховна рада Придністров'я в першому читанні прийняла законопроект про застосування на території невизнаної республіки Російського федерального законодавства. В березні 2014-го Верховна рада Придністров'я попросила Держдуму Росії розробити закон, який дозволив би прийняти невизнану республіку до складу Росії.

Географія[ред.ред. код]

Придністров'я не має виходу до моря та межує з Бессарабією (тобто, рештою Молдови, 411 км) на захід і Україною (405 км) на схід. Це вузька долина, розтягнута в напрямку північ-південь вздовж берега річки Дністер, що утворює природній кордон уздовж більшої частини кордону з Молдовою. Тирасполь, столиця і найбільше місто Придністров'я, має близько 160 000 жителів.

Територія, що контролюється ПМР, в основному збігається з лівим (східним) берегом Дністра. Вона включає в себе десять великих і малих міст та 69 комун, з повним набором у 147 населених пунктів (рахуючи і неінкорпоріровані). Шість комун на лівому березі (Кочієри, Моловата-Ноуе, Коржова, Пирита, Кошніца та Дороцкая) залишилися під контролем уряду Республіки Молдова після війни у Придністров'ї в 1992 р., як частина Дубесарського району. Вони розташовані на півночі і півдні міста Дубоссари, що знаходиться під контролем ПМР. Село Роги з Комуни Моловата-Ноуе також контролюється ПМР (Молдова контролює останні дев'ять з десяти сел шести комун).

На західному березі, в Молдові, місто Бендери і чотири комуни (що містить у цілому шість сіл) на сході, південному сході і півдні, на протилежному березі річки Дністер від міста Тирасполя (Протягайлівка, Гиска, Кіцкань і Кременчуг) контролюються ПМР.

Місцезнаходження контрольованого Молдовою на східному березі села Роги та міста Дубесари (розташованого на східному березі і контрольованого ПМР) утворюють зону безпеки уздовж з шести сіл і одного міста під контролем ПМР на західному березі, а також два (Варниця і Копанка) на тому ж західному березі під контролем Молдови. Ситуація з безпекою там підкоряється рішенням Об'єднаної контрольної комісії.

Основний маршрут транспортування в Придністров'ї є дорога Тирасполь-Дубоссари-Рибниця. На північ і південь Дубесарів вона проходить по землям сел, контрольованих Молдовою (Дороцкая, Кочієри, Роги, в той час як Совєтське повністю розташоване на схід від дороги). Конфлікт починався кілька разів, коли ПМР заважала жителям досягнути сільгоспугідь на схід від дороги.[11][12][13]

Придністровці можуть подорожувати (зазвичай без перешкод) в/з території, що знаходиться під контролем ПМР в сусідні території під управлінням Молдови, в Україну, Росію, по дорозі або (коли маршрут не переривається політичною напруженістю) на двох міжнародних поїздах, круглий рік Москва-Кишинів і сезонний Саратов-Варна. Міжнародні авіапасажири користуються аеропортом у Кишиневі, столиці Молдови або в аеропорту в Одесі, в Україні.

Рельєф[ред.ред. код]

Для території ПМР характерний рівнинний рельєф з рідкими балками та яругами. Більш ніж 80% ґрунтів представлено чорноземами. З корисних копалин є родовища будівельних вапняків, гравію, стекольних пісків, керамічних глин.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно-континентальний, кількість опадів свідчить про те, що регіон знаходиться в зоні недостатнього зволоження. Зима коротка, м'яка (середня температура січня мінус 3,9 градуса за Цельсієм). Рання з інтенсивним прогріванням грунту і повітря весна. Тривале, жарке літо (середня температура липня плюс 21 градус за Цельсієм). Тепла, затяжна осінь.[14]

Клімат Придністров'я істотно змінився за останні 30 років: березень потеплішав майже на 1,5° С, листопад і грудень похолоднішали більш ніж на 0,5° С, в цілому по республіці зросла середньорічна кількість опадів. Починаючи з 1987 р. спостерігається зростання середньої річної температури повітря, за останні 50 років — значне падіння середньорічної швидкості вітру.[15]

Флора та фауна[ред.ред. код]

Ландшафт поділяється на дві області по долині річки Ягорлик. На північ від неї — лісостепова рівнина, утворена відрогами Подільської височини та розчленована глибокими (до 150 метрів) долинами притоків Дністра. Ліси в основному збереглися на крутих схилах р. Дністер. На південь — типовий причорноморський сухий степ, без природних лісів; лісова рослинність колкового типу представлена лише в штучних лісопосадках.

Рослинність степова та лісостепова. Лісовими масивами покрито близько 10% території ПМР.

Тваринний світ різноманітний, багато видів занесені в Червону Книгу як зникаючі. Зустрічаються косуля, кабан, заєць, куріпка, фазан, лисиця, видра, горностай. Значні рибні запаси, в тому числі й осетрові.[16]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративна карта Придністров'я (заштриховані ділянки контролює Молдова)

Адміністративно територія ПМР поділена на 5 районів :

та два міста республіканського підпорядкування:

Основна частина території ПМР, за винятком міста Бендери, знаходиться на лівому березі Дністра. На теперішній час (2009 р.) кілька сіл на правому та лівому берегах Дністра, що входили до ПМР на момент проголошення незалежності, контролюються Молдовою.

Населення[ред.ред. код]

У 2004 р. придністровська влада організували окремий перепис від молдавського перепису 2004 року.

Чисельність населення станом 1 січня 2013 року становило 513 402 осіб, з них 147 654 осіб (28,8%) проживало у столиці — місті Тирасполь.

Міського населення — 354 391 осіб (69%), сільського — 159 011 (31%).

Населення Придністров'я характеризується міграційним та природним скороченням, яке у 2012 р. становило −1979 та −2107 осіб відповідно.[17]

Динаміка чисельності населення:

Національний склад Придністров'я за даними перепису 2004 року[18]
населення молдавани росіяни українці болгари гагаузи білоруси німці євреї інші не вказано
Бендерська міська рада 105 010 24,7% 44,2% 17,8% 3,2% 1,1% 0,7% 0,3% 0,4% 1,3% 6,4%
Тираспольська міська рада 159 163 15,2% 41,6% 33,0% 1,5% 1,3% 1,1% 0,5% 0,4% 1,4% 4,1%
Григоріопольський район 48 000 64,8% 15,3% 17,4% 0,5% 0,3% 0,4% 0,7% 0,1% 0,7% 0,0%
Дубоссарський район 37 449 50,1% 19,0% 28,3% 0,4% 0,2% 0,5% 0,2% 0,1% 1,2% 0,0%
Кам'янський район 27 284 47,8% 6,9% 42,6% 0,2% 0,2% 0,3% 0,1% 0,0% 2,0% 0,0%
Рибницький район 82 699 29,8% 17,2% 45,4% 0,4% 0,2% 0,5% 0,2% 0,2% 1,3% 4,8%
Слободзейський район 95 742 41,5% 26,6% 21,7% 7,6% 0,5% 0,5% 0,5% 0,0% 1,0% 0,0%
Придністровська Молдавська Республіка 555 347 31,9% 30,4% 28,8% 2,5% 0,7% 0,7% 0,4% 0,2% 1,2% 3,1%

Основна частина віруючих — православні християни (Московського Патріархату). Також є католики, юдеї, старообрядці (липовани), приблизно 3,5% — атеїсти.

Політика[ред.ред. код]

ПМР має багатопартійну систему і однопалатний парламент Верховна Рада (рос. Верховный Совет). Її законодавчий орган складається з 43 членів, що обираються на одномандатних округах. Президент обирається на п'ятирічний термін шляхом всенародного голосування.

Внутрішня[ред.ред. код]

Євген Шевчук — другий президент ПМР.

Відповідно до результатів референдуму 2006 р., що проводиться урядом ПМР, 97,2% населення проголосували за «незалежність від Молдови та вільну асоціацію з Росією». ЄС і ряд інших країн відмовилися визнати результати референдуму.

У 2007 р. була дозволена реєстрація Соціал-демократичної партії. Ця партія, на чолі з колишнім сепаратистським лідером і членом уряду ПМР Андрієм Сафоновим, нібито виступає за об'єднання з Молдовою.

У вересні 2007-го лідер Комуністичної партії Придністров'я Олег Хоржан засуджений до умовного вироку 1½ років позбавлення волі за організацію несанкціонованих акцій протесту.

Ігор Смирнов був президентом Придністров'я з моменту проголошення незалежності в 1990 р. протягом чотирьох термінів поспіль. Він балотувався на пост президента в 2011 р. також, але зазнав поразки в першому турі.

Державна символіка[ред.ред. код]

Прапор Придністровської Молдавської РСР (з 1991 року — прапор ПМР), що представляє собою точну копію прапора Молдавської РСР.

Державним гімном Придністровської Молдавської Республіки є музично-поетичний твір «Ми славимо тебе, Придністров'я!», створений на основі музики Бориса Александрова, на слова Бориса Парменова, Ніколаса Божка, Віталія Пищенка з перекладом на офіційні мови (молдавська і українська).[19]

Державний прапор Придністровської Молдавської Республіки являє собою прямокутне двостороннє полотнище червоного кольору. Посередині полотнища кожної сторони у всю його довжину розташовується смуга зеленого кольору. У лівому кутку верхньої частини смуги червоного кольору розташовується основний елемент герба Придністровської Молдавської Республіки — серп і молот золотистого кольору з червоною п'ятикутною зіркою, обрамлена облямівкою золотистого кольору.[20]

Державний герб Придністровської Молдавської Республіки являє собою зображення схрещених серпа і молота, що символізують єдність робітників і селян, в променях сонця, що сходить над Дністром, обрамлених по окружності гірляндою з колосся і качанів кукурудзи, фруктів, виноградних грон і лоз, листя, перевитої червоною стрічкою з написами на перев'язі офіційними мовами (молдавською, російською та українською):

а) на лівій стороні — «Приднестровская Молдавская Республика»;
б) на правій стороні — «Приднiстровська Молдавська Республiка»;
в) на середній частині — «Република Молдовеняскэ Нистрянэ».

У верхній частині між кінцями гірлянди зображена п'ятикутна червона зірка з золотистими гранями. Зображення серпа і молота, сонця і його променів — золотистого кольору, колосся темно-помаранчеві, качани кукурудзи світло-помаранчеві, а її листя темно-жовті. Фрукти оранжевого кольору з рожевим відливом, середнє гроно винограду — синього, бічні — бурштинового кольору. Стилізована стрічка Дністра — блакитного кольору з білою хвилястою лінією в середині по всій довжині. Малююючий контур елементів — коричневий.[21]

Свята[ред.ред. код]

Російська присутність[ред.ред. код]

На території ПМР розташована Оперативна Група Російських Військ (ОГРВ) у кількості близько 2000 осіб. Стверджується, що їхнім основним завданням є охорона військових арсеналів, що залишились від радянської армії в селищі Колбасна. У 2000 році на міжнародному саміті в Стамбулі Росія зобов'язалась вивести це угрупування до кінця 2004 року, але свого зобов'язання не виконала досі.

Також російські війська на території ПМР представлені миротворчими підрозділами чисельністю близько 300 осіб, що здійснюють контроль за мирним процесом в зоні молдовсько-придністровського конфлікту.

У резолюції НАТО від 18 листопада 2008 р. Росію закликали вивести свою військову присутність з «придністровського регіону Республіки Молдова».[22]

У 2011 р. американський сенатор Джон Маккейн заявив під час візиту в Молдову, що Москва порушує територіальну цілісність Молдови та Грузії й одну з «основоположних норм» «міжнародної поведінки».[23]

Зовнішня[ред.ред. код]

Офіційними особами ПМР проголошується та здійснюється всебічна орієнтація на Росію в будь-яких питаннях зовнішньополітичної діяльності. Таким чином, ПМР відкрито підтримувала Віктора Януковича під час подій Помаранчевої Революції, а лідер ПМР Смірнов разом із Володимиром Путіним направив йому вітання з обранням на посаду президента до офіційного оголошення результатів виборів.

ПМР є активним учасником проросійської організації СНД-2. У рамках цієї співдружності, згідно з домовленостями червня 2006 року, ПМР планує брати участь у створенні колективних збройних миротворчих сил СНД-2 (разом із Абхазією та Південною Осетією).

Список, опублікований Європейським Союзом, забороняє у в'їзді в ЄС для деяких членів керівництва Придністров'я.[24]

Керівники Придністров'я[ред.ред. код]

Президент ПМР

Голова уряду ПМР

Голова Верховної Ради ПМР

Економіка[ред.ред. код]

Карта Придністров'я

Промисловість та сільське господарство[ред.ред. код]

Основна частина промисловості — легка (40,8%), потім іде харчова (31,1%) та важка (28,1%). Найбільші центри виробництва — Тирасполь, Бендери, Рибниця. Основа енергетики — Молдавська ГРЕС (знаходиться на території ПМР) та Дубосарська ГЕС.

Зовнішньоекономічна діяльність[ред.ред. код]

Зовнішньоекономічні зв'язки ПМР ускладнені через її дипломатичну невизнаність, тому договори укладаються підприємствами напряму. ПМР експортує електротехнічні вироби, сільськогосподарські продукти, електроенергію. Імпортує первинні енергоносії (в основному природний газ), мінеральні добрива, транспортну та побутову техніку, товари народного вжитку. Основний торгівельний партнер — Росія (75%), потім ідуть Молдова та Україна. Грошова одиниця — придністровський рубль.

Транспорт[ред.ред. код]

Основним видом транспорту є автомобільний, в містах та низці сіл існує місцевий автобусний рух, тролейбуси — Тираспольський тролейбус, Бендерський тролейбус, Тролейбусна лінія Тирасполь-Бендери.

У Тирасполі є аеродром.

Ріка Дністер судноплавна, але в якості транспортної артерії майже не використовується.

Залізничний транспорт представлений ізольованими ділянками, що зв'язують територію правого берега Дністра з Україною: ділянка Бендери-Кучурган, ділянка Рибниця-Колбасна і далі на територію України. Внутрішні залізничні зв'язки відсутні. Залізничний транспорт на території ПМР до 2004 року був підпорядкований залізниці Молдови.

Збройні сили[ред.ред. код]

Збройні сили складаються з сухопутних військ, військово-повітряних сил[29], внутрішніх військ, прикордонних військ, а також козачих формувань. Загальна чисельність — близько 5 тисяч осіб; головнокомандувач — президент ПМР, комплектування здійснюється на основі загальної військової повинності та по контракту.

Окрім того, в підпорядкуванні Міністерства Державної Безпеки знаходяться два спеціальних батальйони — «Дністер» та «Дельта».

Сухопутні сили складаються з трьох мотострілецьких та артилерійської бригади, танкового батальйону та спеціальних підрозділів. ВПС мають на озброєнні гелікоптери МІ-8 та МІ-6.

Загальний мобілізаційний потенціал ПМР — 25-30 тисяч осіб.

Спорт[ред.ред. код]

Головна арена спортивного комплексу «Шериф» в Тирасполі.

Спортсмени Придністров'я на міжнародних турнірах зазвичай виступають під прапором Молдови чи Росії та беруть участь у змаганнях з велосипедного та кінного спорту, плавання, академічного веслування та веслування на байдарках і каное, боксу, легкої, важкої атлетики та паверліфтингу, стрільбі з лука, бейсболу, баскетболу, волейболу, регбі, дзюдо, кікбоксингу, гандболу та футболу. Команди в ігрових видах спорту через міжнародну невизнаність національних федерацій виступають у молдавському та українському чемпіонатах, виняток становить Федерація футзалу Придністров'я, що була прийнята в Європейський союз футзалу.

У Тирасполі базується найтитулованіший клуб в історії молдавського футболу — «Шериф», який є тринадцятикратним чемпіоном Молдови, семиразовим володарем Кубка Молдови, п'ятиразовим володарем Суперкубка Молдови, дворазовим володарем Кубка чемпіонів Співдружності, першим молдавським клубом, що вийшов в груповий етап Ліги Європи.

Галерея[ред.ред. код]

Берег Днестра Тирасполь.jpg
Ленин Тирасполь.jpg
Рыбница мемориал.jpg
Дністер Пам'ятник Леніну і будівля уряду в Тирасполі Меморіал загиблим під час Великої Вітчизняної війни (Рибниця)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Конституція ПМР. Стаття 55
  2. Государственная служба статистики приднестровской молдавской республики
  3. Государственная служба статистики приднестровской молдавской республики
  4. Рекомендовано до вживання мовознавцем Олександром Пономаревим [1]
  5. Timeline: Moldova BBC Country Profile: Moldova
  6. Chechnya: Tombstone of Russian Power, Anatol Lieven, Yale University Press, 1999, ISBN 0-300-07881-1, pp 246
  7. Can Liberal Pluralism Be Exported?, Will Kymlicka, Magdalena Opalski, Oxford University Press, 2001, ISBN 0-19-924063-9, pp 208
  8. The painful past retold Social memory in Azerbaijan and Gagauzia, Hülya Demirdirek, Postkommunismens Antropologi, University of Copenhagen, 12-14 April 1996.
  9. Указ Президента СССР от 22.12.1990 № уп-1215 «О мерах по нормализации обстановки в ССР Молдова»
  10. ЗАКОН РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА О Декларации о независимости Республики Молдова Nr.691-XII от 27.08.91
  11. Trygve Kalland and Claus Neukirch, Moldovan Mission seeks solution to Dorotcaia's bitter harvest, Organization for Security and Co-operation in Europe, 2005-08-10
  12. New checkpoint to appear in Moldova conflict zone after clash, RIA Novosti, 2007-01-13
  13. (рум.) Locuitorii satului Vasilievca de pe malul stâng al Nistrului trăiesc clipe de coșmar, Deutsche Welle, 2005-03-17.
  14. О Приднестровье
  15. Климат меняется: в этом веке в Приднестровье станет еще жарче
  16. О Приднестровье
  17. Пресс-выпуск «Демографическая ситуация в Приднестровской Молдавской Республике за 2012 год»
  18. Перепис населення Придністров'я 2004
  19. Государственный гимн
  20. Государственный флаг
  21. Государственный герб
  22. RESOLUTION371 on THE FUTURE OF NATO-RUSSIA RELATIONS
  23. McCain Backs Demand For Russian Troop Withdrawal From Transdniester
  24. Council Decision 2006/96/CFSP of 14 February 2006 implementing Common Position 2004/179/CFSP concerning restrictive measures against the leadership of the Transnistrian region of the Republic of Moldova
  25. Голова Ради міністрів Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. Після скасування посади уряд ПМР до 2012 р. очолював Президент цієї невизнаної країни.
  26. Голова Тимчасової Верховної Ради Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
  27. Виконуючий обов’язки Голови Верховної Ради Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
  28. З 30 січня по 5 листопада 1991-го року Голова Верховної Ради Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки.
  29. «И танки наши быстры». Независимая Молдова. 17.08.2004. 

Посилання[ред.ред. код]