Придністровська Молдавська Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Придністров'я)
Перейти до: навігація, пошук

Придністровська Молдавська Республіка
молд. Република Молдовеняскэ Нистрянэ
рос. Приднестровская Молдавская Республика

Прапор Придністровської Молдавської Республіки Герб Придністровської Молдавської Республіки
Прапор Герб
Гімн: «Ми славимо край Придністров'я»
Розташування Придністровської Молдавської Республіки
Столиця Тирасполь
Офіційні мови українська, російська, молдавська (кирилиця)
Державний устрій Президентська республіка[1]
Президент Євген Шевчук
2 вересня 1990 
Площа
 - Загалом 4 163 км²
 - Води (%) 2,35
Населення
 - оцінка 1 січня 2012 р. 513,4 тис. ({{{population_estimate_rank}}})
 - перепис 2004 р. 555 357[2]
 - Густота 123 4/км²
Валюта Придністровський рубль (PRB)
Часовий пояс EET (UTC+2)
Домен інтернету Жодного
Телефонний код +373
Запит «Придністров'я» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Запит «ПМР» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Ця стаття про самопроголошену державу. Про адміністративну одиницю у складі Молдови див. Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я

Придністро́вська Молда́вська Респу́бліка (ПМР, Придністров'я, Наддністрянщина[3]) — державне утворення у Східній Європі, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991 року, але досі не визнана іншими державами. На заході ПМР межує з Молдовою по річці Дністер, на сході — з Україною. Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом.

Питання щодо статусу Придністров'я досі лишається актуальним. Міжнародна спільнота визнає регіон частиною Молдови, проте Молдова не має контролю над Придністров'ям. Водночас незалежність ПМР визнали інші самопроголошені республіки пострадянського простору — Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах. Детальніше про статус Придністров'я див. тут.

Історія[ред.ред. код]

Порівняння території Молдови (світлий колір) і Придністров'я (темний)

У складі Молдавської РСР Придністров'я не мало особливого статусу. Придністровську Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку було проголошено 2 вересня 1990 року в Тирасполі на II-ому Надзвичайному З'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я. Це було спричинено конфліктом інтересів політичної еліти центру Молдови та місцевих політичних еліт, що виник внаслідок перебудови СРСР та МРСР зокрема.

На початку 1990-их серед політичної еліти Молдови були поширені прорумунські настрої, існувала ідея об'єднання Молдови та Румунії в єдину державу. Ця ідея була неприйнятною для політичної еліти придністровського регіону. Етнічно-мовний склад Придністров'я суттєво відрізняється від загальномолдавського, тут молдавани не складають більшості, натомість значну частину населення складають українці та росіяни. Через це 2 вересня 1990 року в Тирасполі було проголошено Придністровську Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. 25 серпня 1991 року Верховна Рада ПМРСР проголосила незалежність (Молдова проголосила незалежність двома днями пізніше).

1992 року економічний інтерес придністровської еліти у продовженні співпраці з Росією та Україною, на відміну від прагнення молдовської влади до поглиблення співпраці з Румунією, ідеологічно підкріплений мовним протистоянням став наріжним каменем конфлікту, який у першій половині 1992 року вилився у збройне протистояння. На користь ПМР зіграла наявність на її території добре оснащеної 14-ої російської армії. Зрештою 21 липня 1992 року між Молдовою та Росією було підписано Угоду про принципи врегулювання конфлікту в Придністров'ї.

У березні 2011 року Wikileaks опублікував телеграму з посольства США в Києві, у Вашингтон в 2007 році. Це листування американських дипломатів мало назву «Україна і Молдова: Придністров'я і причини обопільного роздратування». В якому зазначалося, що молдавські політики неформально підтримували входження Румунії в Євросоюз з можливістю вірогідного приєднання Правобережжя до Румунії і повернення Лівобережжя (Придністров'я) Україні.

В грудні 2011 року внаслідок чергових (уже п'ятих) президентських виборів відбулася зміна президента республіки. Відтак 30 грудня 2011 року Ігор Смирнов, що обіймав цю посаду з 13 грудня 1991 року, передав повноваження новообраному Євгену Шевчуку.

Географія[ред.ред. код]

Адміністративна карта Придністров'я (заштриховані ділянки контролює Молдова)

Для території ПМР характерний рівнинний рельєф з рідкими балками та яругами. Більш ніж 80% ґрунтів представлено чорноземами. Рослинність степова та лісостепова. Лісовими масивами покрито близько 10% території ПМР. Клімат помірно континентальний, кількість опадів, в середньому, менша за випарування протягом року. Зима коротка, середня температура січня −3.9 °C. Літо довге, спекотне, середня температура липня +21 °C.

Ландшафт поділяється на дві області по долині річки Ягорлик. На північ від неї — лісостепова рівнина, утворена відрогами Подільської височини та розчленована глибокими (до 150 метрів) долинами притоків Дністра. Ліси в основному збереглися на крутих схилах р. Дністер. На південь — типовий причорноморський сухий степ, без природних лісів; лісова рослинність колкового типу представлена лише в штучних лісопосадках.

З корисних копалин є родовища будівельних вапняків, гравію, стекольних пісків, керамічних глин.

З тварин зустрічаються сарна, дикий кабан, заєць, куріпка, фазан, лисиця, видра, горностай.

Див. також: Ботсад ПМР

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно територія ПМР поділена на 5 районів :

та два міста республіканського підпорядкування:

Основна частина території ПМР, за винятком міста Бендери, знаходиться на лівому березі Дністра. На теперішній час (2009 р.) кілька сіл на правому та лівому берегах Дністра, що входили до ПМР на момент проголошення незалежності, контролюються Молдовою.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення станом 1 січня 2013 року становило 513 402 осіб, з них 147 654 осіб (28,8%) проживало у столиці — місті Тирасполь.

Міського населення — 354 391 осіб (69%), сільського — 159 011 (31%).

Населення Придністров'я характеризується міграційним та природним скороченням, яке у 2012 р. становило −1979 та −2107 осіб відповідно.[4]

Динаміка чисельності населення:

Національний склад Придністров'я за даними перепису 2004 року[5]
населення молдавани росіяни українці болгари гагаузи білоруси німці євреї інші не вказано
Бендерська міська рада 105 010 24,7% 44,2% 17,8% 3,2% 1,1% 0,7% 0,3% 0,4% 1,3% 6,4%
Тираспольська міська рада 159 163 15,2% 41,6% 33,0% 1,5% 1,3% 1,1% 0,5% 0,4% 1,4% 4,1%
Григоріопольський район 48 000 64,8% 15,3% 17,4% 0,5% 0,3% 0,4% 0,7% 0,1% 0,7% 0,0%
Дубоссарський район 37 449 50,1% 19,0% 28,3% 0,4% 0,2% 0,5% 0,2% 0,1% 1,2% 0,0%
Кам'янський район 27 284 47,8% 6,9% 42,6% 0,2% 0,2% 0,3% 0,1% 0,0% 2,0% 0,0%
Рибницький район 82 699 29,8% 17,2% 45,4% 0,4% 0,2% 0,5% 0,2% 0,2% 1,3% 4,8%
Слободзейський район 95 742 41,5% 26,6% 21,7% 7,6% 0,5% 0,5% 0,5% 0,0% 1,0% 0,0%
Придністровська Молдавська Республіка 555 347 31,9% 30,4% 28,8% 2,5% 0,7% 0,7% 0,4% 0,2% 1,2% 3,1%

Основна частина віруючих — православні християни (Московського Патріархату). Також є католики, юдеї, старообрядці (липовани), приблизно 3,5% — атеїсти.

Політика[ред.ред. код]

Російська присутність[ред.ред. код]

На території ПМР розташована Оперативна Група Російських Військ (ОГРВ) у кількості близько 2000 осіб. Стверджується, що їхнім основним завданням є охорона військових арсеналів, що залишились від радянської армії в селищі Колбасна. У 2000 році на міжнародному саміті в Стамбулі Росія зобов'язалась вивести це угрупування до кінця 2004 року, але свого зобов'язання не виконала досі.

Також російські війська на території ПМР представлені миротворчими підрозділами чисельністю близько 300 осіб, що здійснюють контроль за мирним процесом в зоні молдовсько-придністровського конфлікту.

Зовнішньополітична діяльність[ред.ред. код]

Офіційними особами ПМР проголошується та здійснюється всебічна орієнтація на Росію в будь-яких питаннях зовнішньополітичної діяльності. Таким чином, ПМР відкрито підтримувала Віктора Януковича під час подій Помаранчевої Революції, а лідер ПМР Смірнов разом із Володимиром Путіним направив йому вітання з обранням на посаду президента до офіційного оголошення результатів виборів.

ПМР є активним учасником проросійської організації СНД-2. У рамках цієї співдружності, згідно з домовленостями червня 2006 року, ПМР планує брати участь у створенні колективних збройних миротворчих сил СНД-2 (разом із Абхазією та Південною Осетією).

Економіка[ред.ред. код]

Карта Придністров'я

Промисловість та сільське господарство[ред.ред. код]

Основна частина промисловості — легка (40,8%), потім іде харчова (31,1%) та важка (28,1%). Найбільші центри виробництва — Тирасполь, Бендери, Рибниця. Основа енергетики — Молдавська ГРЕС (знаходиться на території ПМР) та Дубосарська ГЕС.

Зовнішньоекономічна діяльність[ред.ред. код]

Зовнішньоекономічні зв'язки ПМР ускладнені через її дипломатичну невизнаність, тому договори укладаються підприємствами напряму. ПМР експортує електротехнічні вироби, сільськогосподарські продукти, електроенергію. Імпортує первинні енергоносії (в основному природний газ), мінеральні добрива, транспортну та побутову техніку, товари народного вжитку. Основний торгівельний партнер — Росія (75%), потім ідуть Молдова та Україна. Грошова одиниця — придністровський рубль.

Транспорт[ред.ред. код]

Основним видом транспорту є автомобільний, в містах та низці сіл існує місцевий автобусний рух, тролейбуси — Тираспольський тролейбус, Бендерський тролейбус, Тролейбусна лінія Тирасполь-Бендери.

У Тирасполі є аеродром.

Ріка Дністер судноплавна, але в якості транспортної артерії майже не використовується.

Залізничний транспорт представлений ізольованими ділянками, що зв'язують територію правого берега Дністра з Україною: ділянка Бендери-Кучурган, ділянка Рибниця-Колбасна і далі на територію України. Внутрішні залізничні зв'язки відсутні. Залізничний транспорт на території ПМР до 2004 року був підпорядкований залізниці Молдови.

Збройні сили[ред.ред. код]

Збройні сили складаються з сухопутних військ, військово-повітряних сил[6], внутрішніх військ, прикордонних військ, а також козачих формувань. Загальна чисельність — близько 5 тисяч осіб; головнокомандувач — президент ПМР, комплектування здійснюється на основі загальної військової повинності та по контракту.

Окрім того, в підпорядкуванні Міністерства Державної Безпеки знаходяться два спеціальних батальйони — «Дністер» та «Дельта».

Сухопутні сили складаються з трьох мотострілецьких та артилерійської бригади, танкового батальйону та спеціальних підрозділів. ВПС мають на озброєнні гелікоптери МІ-8 та МІ-6.

Загальний мобілізаційний потенціал ПМР — 25-30 тисяч осіб.

Галерея[ред.ред. код]

Берег Днестра Тирасполь.jpg
Ленин Тирасполь.jpg
Рыбница мемориал.jpg
Дністер Пам'ятник Леніну і будівля уряду в Тирасполі Меморіал загиблим під час Великої Вітчизняної війни (Рибниця)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]