Приказка

При́казка — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Зміст її, на відміну від прислів'я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів'я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з'їв».

Розмежування понять приказка і прислів'я

У наведеному визначенні поняття приказка, що зроблене з формального боку, акцент зроблено са́ме на розмежуванні від понятття прислів'я, яке на відміну від приказки, є хоча й коротким, але твором узагальнюючого характеру, тобто завершеним повним судженням, нерідко з двочленною структурою.

Унаочнити розмежування жанрів легко, навівши приклади українських приказок і прислів'їв:

Приказка	Прислів'я
Рідна мова — не полова Собака на сіні / І сам не гам, і нікому не дам У своєму оці й сучка недобачає	Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш Собака на сіні — і сам не гам, і нікому не дам В чужому оці порошинку бачить, а в своєму й сучка недобачає

Особливістю приказок є те, що вона звичайно додається до сказаного як афористична ілюстрація. Натомість прислів'я є певним узагальненням. Часто приказка є скороченним прислів'ям.

У західних областях України прислів'я та приказки об"єднуються в одне поняття — «приповідки».

Див. тж.

• Прислів'я

Посилання

• Великий розділ приказок на сайті Афоризми
• Різниця між прислів’ям і приказкою
• Українські прислів’я та приказки
• Народна творчість України

Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.