Прилиманське
| село Прилиманське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Одеський район
| ||||
| Громада | Авангардівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51100010040080110 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1793 | ||||
| Населення | 3852 (на 1 січня 2002 року) | ||||
| Густота населення | 1568,98 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 67820 | ||||
| Телефонний код | +380 4851 | ||||
| День села | збігається з церковним святом успіння Пресвятої Богородиці — 28 серпня | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 46°25′29″ пн. ш. 30°36′54″ сх. д. / 46.42472° пн. ш. 30.61500° сх. д.Координати: 46°25′29″ пн. ш. 30°36′54″ сх. д. / 46.42472° пн. ш. 30.61500° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
27 м | ||||
| Найближча залізнична станція | станція Застава-2 розміщена за 12 км від населеного пункту. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 67806, Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул. Добрянського, буд. 26 | ||||
| Староста | Бубнов Микола Віталійович | ||||
| Карта | |||||
  Прилиманське | |||||
 Прилиманське | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Прили́манське (до 1946 року — Татарка) — село Авангардівської селищної громади у Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 3852 осіб (за даними на 1 січня 2002 року).
Назва[ред. | ред. код]
Свою сучасну назву село Прилиманське дістало після адміністративно-територіальних змін, які відбулися протягом 1944—1946 років (07.09.1946 с. Татарка перейменовано на с. Прилиманське[1]). Дотепер мешканці села користуються старою назвою не менше, ніж сучасною. Отож співіснують дві назви: Татарка — Прилиманське.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка хуторів у Татарській балці належить до 1791 року (на ділі до 1793 року). На 1802 рік Татарка вже було слободою (селом). До 1917 року село входить до складу Одеського градоначальництва.
У липні 1919 року мешканці села Татарка підтримали антибільшовицьке повстання українських селян та німецьких колоністів, викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.[2]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 51 житель села[3].
У травні 1942 року (за іншими даними, 1943 року) румунська окупаційна влада створила комісію для вивчення знайдених біля Татарки масових поховань радянських громадян, розстріляних НКВС СРСР. У праці комісії брали участь одеські патологоанатоми К. Шапочкін та Фідловський, а також румунський доктор Александру Біркле, який також брав участь у розслідуванні Катинського та Вінницького розстрілів.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5581 особа, з яких 2586 чоловіків та 2995 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 3851 особа.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 73,39 % |
| російська | 24,04 % |
| румунська | 0,65 % |
| болгарська | 0,57 % |
| гагаузька | 0,39 % |
| білоруська | 0,16 % |
| єврейська | 0,03 % |
| інші | 0,77 % |
Символіка[ред. | ред. код]
Герб і прапор с. Прилиманське затверджений рішенням сільської ради від 15 липня 2009 року № 693-V.
Герб: Щит синій. Срібна балка (пояс). У верхньому полі золотий козацький хрест, у нижньому — золотий місяць. Прапор повторює зображення з герба.
Золотий козацький хрест вказує на розташування селища в стародавньому козацькому краю. Срібний місяць нагадує про стару назву селища «Татарка». Срібна хвиляста балка — схема історичного рельєфу місцевості: улоговина, якою свого часу текла річка, притока Дністра. Автори герба: С.Аргатюк і П.Бондаренко.
Банківські установи[ред. | ред. код]
Транспорт[ред. | ред. код]
Автомобільний транспорт — основний у селищі. Маршрутне таксі приблизно щопівгодини вирушає до Одеси. З Одеси маршрутне таксі вирушає від ринку «Привоз».
Також підходить будь-який транзитний транспорт у напрямках Овідіополь і Білгород-Дністровський.
Відстань до Овідіополя — 25 км, до Одеси — 11 км.
Освіта[ред. | ред. код]
У селі працює ЗЗСО "Прилиманський ліцей".
Спорт[ред. | ред. код]
При школі є гуртки для дітей, танці, карате, фітнес для дорослих. У вихідні на стадіоні за сільрадою проводяться змагання з футболу.
Бібліотеки[ред. | ред. код]
- Сільська в будівлі сільської ради
- Шкільна
Зайнятість населення[ред. | ред. код]
Через близькість обласного центру Одеса і найбільшого ринку півдня України «Сьомий кілометр» значна частина населення працевлаштована там.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 940, 1025.
- ↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
- ↑ Прилиманське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
| ||||||||
| ||||||||||||||
