Примикання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Примикання (рос. примыкание, англ. joint, abutment, junction, нім. Anstossen n) –

  • 1) Дія прикріплювання, з’єднання, зближення, прилягання що-небудь до чогось.
  • 2) Місце стику, з'єднина.

Окремі приклади[ред. | ред. код]

Примикання на майданчику – з’єднання в межах горизонтального майданчика залізничної колії чи автомобільної дороги робочих горизонтів кар’єру з комунікаціями капітальної траншеї.

Примикання на керівному підйомі – з’єднання залізничної колії чи автомобільної дороги робочих горизонтів кар’єру з комунікаціями капітальної траншеї без пом’якшення керівного похилу.

Примикання на пом’якшеному підйомі – з’єднання в межах залізничної колії чи автомобільної дороги робочих горизонтів кар’єру з комунікаціями капітальної траншеї ділянки, на якій керівний похил зменшено (звичайно на 35%).

Пункт примикання – роздільний пункт (при залізничному транспорті), що обладнаний запобіжним тупиком, призначений для з’єднання транспортних комунікацій робочих горизонтів кар’єру із транспортними комунікаціями капітальних траншей.

Література[ред. | ред. код]