Принижені та зневажені (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Принижені і ображені)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Принижені та зневажені
рос. Униженные и оскорбленные
Жанр твір про соціальні проблемиd
Форма роман
Тема мораль, гординя, немилістьd і образа
Автор Достоєвський Федір Михайлович
Мова російська
Опубліковано 1861
Країна  Росія

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Принижені та зневажені» (рос. Униженные и оскорбленные) — роман російського письменника Федора Михайловича Достоєвського.

Роман вперше опублікований у 1861 в російському журналі «Время». Ідея створення роману зародилася ще до 1857 року. Після переїзду в Санкт-Петербург в 1860 році Достоєвський відразу взявся за втілення свого задуму, який завершив у липні 1861. Того ж року роман вийшов окремим виданням у Санкт-Петербурзі. За життя письменника перевидавався ще двічі, в 1865 і 1879 роках.

Сюжет[ред. | ред. код]

Молодий письменник Іван Петрович, шукаючи квартиру в Петербурзі, дізнається про дивного старого Єремію Сміта, що спостерігає за відвідувачами кондитерської. Старий невдовзі помирає на вулиці, а Іван Петрович хоче дізнатися про нього більше та знаходить його квартиру.

Бувши сиротою, Іван виховувався поміщиком Миколою Іхменевим і закохався в його дочку Наташу. Микола керував маєтком князя Петра Валіковського, але посварився з ним через чутки. Закінчивши навчання, Іван має успіх, його перший роман добре продається. Молодий письменник часто гостює в Іхменевих і планує одружитися з Наташею. Несподівано прибуває син князя Валіковсього, Альоша, та забороняє йому бачитися з Наташею. Виявляється, він закоханий у Наташу й теж хоче одружитися з нею. Альоша багатий, проте інфантильний і зніжений. Він безвідповідально ставиться до Наташі, і князь хоче одружити його з багатою наївною Катериною. Не знаючи про стосунки Альоші з Наташею, Катерина закохується в нього. Наташа ж не хоче порвати з Альшею, але не бажає образити Івана.

Квартиру Сміта відвідує його онука Неллі. Вона замкнута та злиденна, втекла від батьків, а також її намагаються віддати в будинок розпусти. Іван, жаліючи її, намагається допомогти дівчині. Він звертається до свого знайомого детектива Маслобоєва, що рятує Неллі.

Альоша вирішує одружитися з Наташею. Його батько підігрує, даючи згоду, але сподівається, що це розбурхає кохання сина до Катерини. Зрештою так і стається.

Іван довідується, що князь Валіковський раніше обманом розорив Сміта, а його дочку забрав із собою. Заволодівши грошима старого, князь покинув її, вагітну Неллі. Сміт через це відвернувся від дочки, що призвело до її смерті в бідності. Побоюючись, що Неллі володіє компроматом, Валіковський наймає Маслобоєва для пошуку документів.

Валіковський пропонує Івану гроші за весілля з Наташею, щоб гарантувати одруження власного сина з Катериною. Досягнувши відмови Альоші від Наташі, він пропонує вже Наташі гроші, щоб вона стала коханкою старого графа. Ображений Іван б'є Валіковсього, проте той задоволений результатом — він тепер багатий і ще й виграв суд проти Миколи.

Іхменеви вирішують удочерити Неллі, проте вона виявляється смертельно хворою. Перед смертю вона прокликає свого батька. Іван пориває стосунки з Наташею і, як слідує з його нотаток, невдовзі помре на самоті.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Іван Петрович, від його особи ведеться розповідь
  • Микола Сергійович Іхменев, поміщик
  • Анна Андріївна Іхменева (до заміжжя Шумилова), дружина Іхменева
  • Наташа, дочка Іхменева
  • Князь Петро Олександрович Валківський
  • Князь Олексій Петрович Валківський, син Петра Валківського
  • Єремія Сміт, англієць, колишній власник заводу
  • Неллі (Олена), внучка Сміта
  • Філіп Пилиповичу Маслобоев, старий знайомий Івана Петровича
  • Олександра Семенівна, завідувачка господарства в будинку Маслобоєва
  • Катерина Федорівна, майбутня дружина князя Олексія Валківського

Екранізація роману[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]