Припущення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Припущення — не доведене судження, твердження без доказу[1].

У математиці припущеннями іноді називають не доведені теореми, гіпотези, відкриті математичні питання.

Припущення ad hoc[ред.ред. код]

Припущення може тимчасово вважатися істинним з певною метою (ad hoc), поки не доведена його хибність (так звана одинична гіпотеза)[2]. Наприклад, для доведення від супротивного того, що кількість простих чисел нескінченна, достатньо зробити припущення, що кількість простих чисел скінченна, і шляхом умовиводу показати, що наслідком цього припущення є протиріччя:

Уявімо, що кількість простих чисел скінченна. Перемножимо їх і додамо одиницю. Отримане число не ділиться ні на одне зі скінченного набору простих чисел, тому що залишок від ділення на будь-яке з них дає одиницю. Значить, добуток має ділитись на деяке просте число, не включене до цього набору.[3]

Відомі математичні припущення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971–656 с.
  2. Тофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.
  3. «Начала Евкліда» (книга IX, твердження 20).