Притча про багача і Лазаря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

При́тча про багача́ і Ла́заря — це притча про багача, який дбав лише за себе, а за бідних не хотів думати. Тому він потрапив у пекло, де шкодував про свою поведінку. Ця притча описується в Євангелії Лк. 16:19-31.

Оригінальний текст[ред. | ред. код]

Євангеліє Цитата
Від Луки
(Лк. 16:19-31)
Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.

Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!... Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас. А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх! А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються. Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!


Пояснення[ред. | ред. код]

Про тих людей, які люблять багатство, а бідним не допомагають, Ісус Христос розповів таку притчу. Був один багатій, він одягався у порфиру (верхній одяг з коштовної червоної тканини) і висон (тонкий білий одяг) і справляв бенкети кожного дня. Був також один убогий що звався Лазар, який лежав біля брами багача, вкритий струпами. Він бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси приходили і лизали його струпи.

Помер убогий, і був віднесений ангелами на лоно Авраамове (місце блаженства праведних, рай).

Помер багач, і поховали його. І попав у пекло і терпів там муки, він підняв очі свої і побачив здалеку Авраама і Лазаря з ним і став кричати: «Отче Аврааме, змилосердься над мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та охолодить язик мій, бо я мучусь у полум'ї цьому».

Але Авраам сказав йому: «Чадо! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар — тільки зло, отже тепер він тут тішиться, а ти страждаєш. І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само і звідти до нас не переходять».

Тоді колишній багач сказав Авраамові: «Так прошу тебе, отче, пошли його у дім батька мого. Бо маю я п'ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце му́ки». Авраам відповів йому: «У них є Мойсей і пророки (тобто Святе Писання); нехай слухають їх». Він же заперечив Авраамові: «Ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються». Тоді Авраам сказав йому: «Якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто із мертвих воскрес, не повірять».

У цій притчі Господь ясно показав: якщо багач витрачає своє добро лише для власного задоволення, а убогим не допомагає, не думає про душу свою і її вічну долю, то буде засуджений і не здобуде щастя в майбутньому житті. Ті ж, хто терплять, лагідно, без ремствувань переносять страждання, матимуть блаженне життя у Царстві Небеснім.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Прот. Серафим Слобідський. «Закон Божий» (Підручник для сім'ї та школи). — 3. — Київ : УПЦ КП, 2004. — С. 265-266. — 50000 прим. — ISBN 966-7567-11-7.