Провід установочний

Про́від устано́вочний — провід, який призначений для розподілу електричної енергії в силових і освітлювальних мережах на відкритому повітрі й усередині приміщень, у тому числі для схованої прокладки під штукатуркою, для виводів електродвигунів і живлення різноманітної переносної апаратури і приладів. Проводи випускаються одно- і багатожильними (до 30 мм²) і, в основному, розраховані на напругу до 3 кВ.

Установочні проводи виготовляються з жилами з алюмінію і міді.

Ізоляція — поліхлорвініловий пластикат, поліетилен, гума, азбест, скловолокно, гумосклотканина. Діапазон перерізу — від 0,50 до 120 мм².

У відповідності до ГОСТ 22483 установлений такий ряд перерізу жил кабелів і проводів, мм²: 0.03; 0.05; 0.08; 0.12; 0.20; 0.35; 0,50; 1,0; 1,2; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 8,0; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95; 120; 150; 185; 240; 300; 400; 500; 625; 800; 1000.

Література

1. Правила улаштування електроустановок. Четверте видання, перероблене й доповнене — Х.: Вид-во «Форт», 2011.— 736 с.
2. 15845-80 Вироби кабельні. Терміни й визначення
3. ГОСТ 22483-77 Жили струмопровідні мідні й алюмінієві для кабелів, проводів і шнурів. Основні параметри. Технічні вимоги
4. Силові кабелі. Збірник нормативних документів і методичні вказівки до їх використання при самостійному вивченні курсу «Кабельні та повітряні лінії електропередачі» (для студентів 4 курсу денної й 5 курсу заочної форм навчання напряму 6.050701 «Електротехніка та електротехнології» (0906 «Електротехніка») зі спеціальності «Електротехнічні системи електроспоживання») / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва; уклад.: Є. Д. Дьяков. — Х.: ХНАМГ, 2011. — 55 с.

Див. також

• Кабель
• Електричний шнур