Провінція Позен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Provinz Posen
Провінція Позен
Велике Князівство Познанське Flag of Vienna.svg
1815 – 1920
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Провінція Позен
Столиця Позен
Державний лад Not specified
Історія
 - Засновано 1815
 - Ліквідовано 1920
Площа
 - 1905 28 970 км2
Населення
 - 1905 2 099 831 осіб
     Густота 72,5 осіб/км² 
Попередник
Наступник
Flag of Vienna.svg Велике Князівство Познанське
Познанське воєводство POL województwo poznańskie II RP COA.svg
Позен-Західна Пруссія Flagge Preußen - Grenzmark Posen-Westpreußen.svg

Провінція Позен (нім. Provinz Posen, пол. Prowincja Poznańska) — в 1815-1920 роках одна з східних провінцій Пруссії і в цій якості з 1871 по 1918 рік — частина Німецької імперії.

Географія[ред.ред. код]

Територія провінції приблизно збігається з регіоном Великопольща, площа дорівнює близько 29000 км²[1].

Історія[ред.ред. код]

Після Тридцятирічної війни частини Померанії відпадають від Швеції і переходять під суверенітет Королівства Пруссії. Від Великого князівства Варшавського першими відпали Дистрикт Нетце і місто Торн (Thorn, Торунь), що спочатку в Прусії отримали назву Департамент Позен, а потім Герцогство Варшавське. Двадцять відсотків території Прусії цього часу і п'ятдесят відсотків населення були польськими[2].

Анексія та приєднання частин Речі Посполитої до Королівства Пруссії продовжилась в часи першого (1772), другого (1793) та третього (1795) поділів Польщі. Вже при двох перших розділах в провінції Великопольща була запроваждена пруська державна адміністрація.

Після поразки Пруссії від Франції під час наполеонівських війн, територія Позені в 1807 році згідно з Тільзитським миром була приєднана до Варшавського герцогства. У 1815 році, після поразки наполеоновської Франції, згідно з Віденським конгресом, Пруссія отримала Західну третину з Варшавського герцогства, яка була близько половини колишньої Південної Пруссії. Пруссія тоді надала цій провінції напівавтономний статус — Велике Князівство Познанське, яке втратило більшу частину свого виняткового статусу в 1830 році[1]. Хоча місцевий Позенський парламент проголосував 26 голосами проти 17 голосами проти вступу до Німецької Конфедерації, 3 квітня 1848[3] Франкфуртський парламент проігнорував голосування, примусово змінив статус на звичайну прусську провінцію та інтегрував її до німецької конфедерації[4] .

Ця область була заселена польською більшістю і німецькою та єврейською меншинами. Майже всі поляки були римо-католиками, і близько 90% німців були протестантами. Невелика кількість євреїв мешкала великими громадами, займаючись головним чином ремеслами, місцевою і регіональною торгівлею.

У 1919 році згідно з Версальським договором, Веймарська Німеччина поступилася частиною території краю на користь новоствореної Другої Речі Посполитої. Німецький залишок провінції, близько 2200 км², було об'єднано із залишком Західної Пруссії і утворили провінцію Позен-Західна Пруссія[1]. Ця провінція була скасована в 1938 році, коли її територія була розділена між сусідніми німецькими провінціями. У 1939 році територія колишньої провінції Позен була захоплена Нацистською Німеччиною і включена до складу Рейхсгау Данциг-Західна Пруссія і Рейхсгау Вартеланд (спочатку Рейхсгау Позен). Під час Другої світової війни територія була захоплена Червоною Армією, яка передала її до складу Народної Республіки Польща.

Посилання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в Gerhard Köbler, Historisches Lexikon der Deutschen Länder: die deutschen Territorien vom Mittelalter bis zur Gegenwart, 7th edition, C.H.Beck, 2007, p.535, ISBN 3406549861
  2. Dieter Gosewinkel. Einbürgern und Ausschliessen: die Nationalisierung der Staatsangehörigkeit vom Deutschen Bund bis zur Bundesrepublik Deutschland. - Vandenhoek & Ruprecht, Göttingen, 2001, 2003, S.68 (нім.)
  3. Andrzej Chwalba - Historia Polski 1795-1918 Wydawnictwo Literackie 2000 Kraków
  4. Dieter Gosewinkel, Einbürgern und Ausschliessen: die Nationalisierung der Staatsangehörigkeit vom Deutschen Bund bis zur Bundesrepublik Deutschland, 2nd edition, Vandenhoeck & Ruprecht, 2001, S.116, ISBN 3525351658