Програмівна матерія

Програмуюча матерія — термін, запропонований в 1991 році Тоффолі та Марголусом для посилання на тонко-гранульовані комп'ютерні елементи організовані в просторі. В цьому контексті програмуюча матерія відноситься до комп'ютерних моделей, подібних до клітинного автомату та автомату решіточного газу. Архітектура CAM-8 є приклад реалізації на практиці цієї моделі. Основне використання програмуючої матерії є своєрідний метод комп'ютерного моделювання фізичних систем, що в багатьох випадках належать до мікроскопічних (або нано-) масштабів, та наступної їх твердотільної реалізації в мезоскопічних масштабах.

Література

• Goldstein, Seth Copen; Campbell, Jason; Mowry, Todd C. (June, 2005), «Programmable Matter», IEEE Computer 38 (6): 99-101, http://portal.acm.org/citation.cfm?id=1069668 

• McCarthy, Wil (2006), Programmable Matter FAQ, http://www.wilmccarthy.com/pmfaq.htm#A1 

• McCarthy, Wil (2003), Hacking Matter: Levitating Chairs, Quantum Mirages, and the Infinite Weirdness of Programmable Atoms, ISBN 0-465-04428-X 

• Rothman, D.H.; Zaleski, S. (1997), Lattice Gas Cellular Automata, Cambridge University Press, http://www.cambridge.org/catalogue/catalogue.asp?isbn=0521607604 

• Toffoli, Tommaso; Margolus, Norman (1991), «Programmable matter: concepts and realization», Physica D 47: 263-272, http://portal.acm.org/citation.cfm?id=104699.104736 

• Yim, M.; Shen, Wei-Min; Salemi, B.; Rus, D. (March 2007), «Modular Self-Reconfigurable Robot Systems», IEEE Robotics & Automation Magazine 14 (1), http://ieeexplore.ieee.org/xpls/abs_all.jsp?arnumber=4141032 

Зовнішні посилання

• «Boston University's Programmable Matter Group». 
• «Synthetic Biology at Boston University». 
• «Programmable Matter Corporation». 
• «Claytronics Project at Carnegie Mellon University». 
• «Universally Programmable Intelligent Matter Project».