Проекційна клавіатура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проекційна клавіатура

Проекці́йна клавіату́ра — різновид комп'ютерної клавіатури, що являє собою оптичну проекцію клавіатури на яку-небудь поверхню, на якій і проводиться дотик віртуальних клавіш. Клавіатура відстежує рухи пальців і переводить їх у натискання клавіш. Більшість розроблених систем може функціонувати також як віртуальна миша і навіть як віртуальна музична клавіатура піаніно. Пропонована до продажу система P-ISM, що реалізує проекційну клавіатуру в поєднанні з невеликим відеопроектором, є портативним комп'ютером розміром з друкарську ручку. Головний недолік такої клавіатури - неможливість друку в будь-яких умовах, наприклад на вулиці[1].

Принцип роботи[ред.ред. код]

  1. Лазер або проектор проектує зображення клавіатури на плоску горизонтальну поверхню.
  2. Датчик або відеокамера в проекторі фіксує рухи пальців.
  3. Обчислюються координати проведених дій і генеруються сигнали натискання на клавіші.

У деяких системах використовується другий невидимий інфрачервоний промінь.

  1. Невидимий інфрачервоний промінь проектується поверх віртуальної клавіатури.
  2. Палець виробляє натискання віртуальної клавіші. Це натискання викликає переривання інфрачервоного променя, і інфрачервоне світло відбивається назад в проектор.
  3. Відбитий інфрачервоний промінь проходить через інфрачервоний фільтр в камері.
  4. Камера фіксує кут випроміненого інфрачервоного променя.
  5. Сенсор обчислює, в якому місці був перерваний інфрачервоний промінь.
  6. Обчислюються координати проведених дій і генеруються сигнали натискання на клавіші.

Історія[ред.ред. код]

Оптична віртуальна клавіатура була винайдена і запатентована інженерами IBM в 1992 році. За допомогою оптики вона виявляє й аналізує руху людських рук і пальців і інтерпретує їх як операції з фізично неіснуючим пристроєм введення, що представляє собою поверхню з намальованими або спроекційованими клавішами. Такий пристрій дозволяє емулювати необмежену кількість типів ручних засобів введення (миші, клавіатури і т. д.). Усі механічні вузли введення можуть бути замінені таким віртуальним пристроєм, оптимальним для конкретного додатка і для індивідуальних фізіологічних особливостей користувача, забезпечуючи зручність роботи і високу швидкість ручного введення даних.

У 2002 році американська стартап-компанія Canesta розробила проекційну клавіатуру з використанням своєї власної «електронної технології сприйняття». Потім компанія продала ліцензію на технологію корейської фірмі Celluon.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]