Прозорість середовища
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У галузі оптики, прозорість середовища — це фізична властивість матеріалів пропускати світло наскрізь. Протилежним природнім феноменом була би непрозорість. Окрім цього існує ще й напівпрозорість, особливістю якої є вібіркове поглинання променів світлового потоку із цілком визначеними електромагнітними характеристиками.
Світло, стикаючись із матеріалом, реагує на нього декількома різними шляхами. Ця взаємодія залежить від природи самого світла, а також будови матеріалу. Узагальнено вірно стверджувати, що промені зазнають комбінації явищ віддзеркалення, заломлення та фільтрування проходячи крізь тіло об'єкта[1].
Список літератури [ред.]
- ↑ «"Transparency and translucency"». WIKIPEDIA. 7 жовтня 2010. Процитовано 7 жовтня 2010.
